—трес допомагаЇ виживати
—трес допомагаЇ виживати

” нас вже ув≥йшло в звичку вс≥ проблеми з≥ здоров'€м списувати на стрес. —лово «стрес» стало дл€ нас супутником вс≥х життЇвих негаразд≥в, с≥мейних проблем, псих≥чного перенапруженн€. ” чому причини стресу ≥ чи може без нього ≥снувати людина?

Ѕагато вчених схильн≥ вважати стрес природним станом, €кий маЇ €к негативн≥, так ≥ позитивн≥ аспекти. Ѕудь-€ка ситуац≥€, що супроводжуЇтьс€ емоц≥йним п≥дйомом, здатна викликати стрес, €кий не запод≥Ї шкоди орган≥зму. ÷е може бути перший поц≥лунок, виграшна парт≥€ в шахи, €кась неймов≥рна новина. ѕсихологи розр≥зн€ють два пон€тт€: стрес €к неспециф≥чна реакц≥€ активац≥њ б≥олог≥чних ≥ псих≥чних можливостей орган≥зму на будь-€ку пред'€влену йому вимогу, ≥ дистрес — негативне емоц≥йне стресове реагуванн€ на ситуац≥њ, при €ких значно п≥двищуютьс€ адаптац≥йн≥ ресурси людини.

¬ласне кажучи, саме дистрес здатний завдати реальноњ шкоди нашому ф≥зичному ≥ псих≥чному здоров'ю. “акий стан найчаст≥ше притаманний ав≥ад≥спечерам, в≥д €ких залежать житт€ тис€ч≥ людей, спортсменам, кер≥вникам ≥ вкладникам банку, €кий ось-ось може збанкрутувати, вод≥ю, назустр≥ч €кому неспод≥вано вискакуЇ автомоб≥ль або п≥шох≥д.

ќбставини, що викликають стрес, провокують в орган≥зм≥ в≥дпов≥дну реакц≥ю на роздратуванн€. ÷≥каво, що з точки зору б≥ох≥м≥њ не маЇ значенн€, позитивн≥ або негативн≥ емоц≥њ в≥дчуваЇ людина. ” цей момент важливим Ї лише те, що орган≥зм повинен перебудуватис€ ≥ пристосуватис€ до нових обставин.

Ќаш св≥т зм≥нюЇтьс€ стр≥мко, а тому вимоги до адаптац≥йних зд≥бностей орган≥зма завищен≥. « ц≥Їњ точки зору стрес можна розц≥нювати не лише €к реакц≥ю на екстремальн≥ обставини, але ≥ €к двигун прогресу. якби природа не Ђпридумалаї дл€ людини стрес, то вона просто не вижила би, у нењ були б в≥дсутн≥ внутр≥шн≥ захисн≥ механ≥зми, що дозвол€ють пристосуватис€ до обставин.

≤стор≥њ знайом≥ чимало випадк≥в, коли в екстремальних обставинах в людин≥ прокидаютьс€ неймов≥рн≥ зд≥бност≥: мати, котра р€туЇ дитину, може зрушити з м≥сц€ автомоб≥ль або величезну колоду; п≥дл≥тки, що не в≥др≥зн€ютьс€ особливою силою, трапл€лос€, р€тували потопаючих або вит€гали з вогню дорослих людей; тенд≥тн≥ медсестри всю в≥йну з-п≥д куль виносили поранених. ÷е говорить про те, що найчаст≥ше люди зд≥йснюють подвиги, не усв≥домлюючи цього.

“аким чином, стрес Ч це найважлив≥ший фактор виживанн€, що даЇ людин≥ сили протисто€ти негараздам, не миритис€ з обставинами ≥ боротис€.

Ќа жаль, наше житт€ немислиме без трагед≥й, катастроф, конфл≥кт≥в, насл≥дком €ких Ї стрес. ѕроте вчен≥ встановили, що з плином часу людство стаЇ все б≥льш стресост≥йким. ÷≥каве досл≥дженн€ провели сп≥вроб≥тники ”н≥верситету ѕенс≥льван≥њ. ¬они визначили, що стрес практично завжди призводить до зм≥ни складу чолов≥чоњ сперми. ѕри цьому дан≥ зм≥ни досить швидко переход€ть у розр€д генетичних. ≤ншими словами, Ђобробленаї стресом сперма стаЇ запорукою того, що потомство переживаЇ стрес набагато спок≥йн≥ше.

¬чен≥ ретельно збирали дан≥ у лабораторних мишей, батьк≥в €ких п≥ддавали стресовим ситуац≥€м. ” результат≥ ви€вилос€, що у молодого покол≥нн€ мишей був значно знижений р≥вень гормону стресу.

¬чен≥ вважають, що це чергова демонстрац≥€ мудрост≥ природи ≥ швидкост≥ њњ реакц≥њ. ѕритуплена реакц≥€ на стресов≥ ситуац≥њ допомагала мишачому потомству легше переживати неспри€тлив≥ умови. ƒосл≥дники вважають, що дана ситуац≥€ ≥дентична з людьми.