« астмою не жартують
« астмою не жартують

«г≥дно з даними ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'€ б≥льше 300 млн. чолов≥к у св≥т≥ страждаЇ на бронх≥альну астму. „ерез 5 рок≥в цей показник перевищить 400 млн.  ожн≥ 15 рок≥в подвоюЇтьс€ к≥льк≥сть захвор≥лих. Ќайб≥льш швидк≥ темпи спостер≥гаютьс€ серед д≥тей. ўор≥чно у св≥т≥ астма забираЇ житт€ б≥льше 250 тис. чолов≥к.

Ќе щадить н≥ старих, н≥ д≥тей

ƒо ц≥Їю соц≥ально значущоњ хвороби схильн≥ люди будь-€кого в≥ку — в≥д д≥тей до старих. ¬она про€вл€Їтьс€ повторними нападами перепочинку на вдиху ≥ нер≥дко кашлю, що пов'€зано з порушенн€м бронх≥альноњ прох≥дност≥. ¬ основ≥ цих про€в≥в лежить чутлив≥сть бронх≥в до р≥зних стимул≥в. ≤ншими словами, в основ≥ астми лежить запаленн€ бронх≥в. —еред типових ознак цього захворюванн€ Ч напад €духи на виход≥. ¬≥н може починатис€ вноч≥, коли хворий прокидаЇтьс€ в≥д почутт€ стискуванн€ у груд€х. Ќав≥ть на в≥дстан≥ чути свист€ч≥ хрипи. ѕров≥дним симптомом загостренн€ бронх≥альноњ астми може стати завз€тий сухий кашель або кашель з в≥дд≥ленн€м великоњ к≥лькост≥ мокротинн€. ѕричиною астми також Ї √–¬≤, прийом л≥к≥в, харчових продукт≥в.

«алежно в≥д типу бронх≥альноњ астми це запаленн€ може значно в≥др≥зн€тис€ за своњм характером. ѓњ форма може бути алерг≥чного походженн€, ≥нфекц≥йно-алерг≥чноњ, нейрогенноњ. «алежно в≥д поставленого д≥агнозу призначаЇтьс€ курс л≥куванн€. јлергени, €к≥ беруть участь у розвитку бронх≥альноњ астми, д≥л€тьс€ на дв≥ велик≥ групи. Ќе≥нфекц≥йними можуть бути побутовими (наприклад, домашн≥й пил), дермальним (шерсть тварин), л≥карськими, харчовими ≥ ≥н. јлергенами ≥нфекц≥йного характеру можуть бути стрепто- ≥ стаф≥лококи.

ѕевну роль в≥д≥граЇ спадковий фактор. ћедики встановили, що €кщо вс≥ батьки здоров≥, то ймов≥рн≥сть того, що дитина стане алерг≥ком, становить 20 в≥дсотк≥в. ÷€ цифра зростаЇ в два-три рази, €кщо хворий, хоча б один з член≥в с≥м'њ. ј €кщо хвор≥ють обоЇ батьк≥в - п≥двищуЇтьс€ в ш≥сть раз≥в.

¬чен≥ з  орол≥вського коледжу в Ћондон≥ прийшли до висновку, що в 80% випадк≥в по€ви на св≥т д≥тей з алерг≥Їю ≥ астмою пл≥д був вражений внутр≥шньоутробною ≥нфекц≥Їю.

ѕричин хоч в≥дбавл€й

„ому захворюван≥сть зростаЇ катастроф≥чними темпами. ≤снуЇ р€д причин. ¬ останн≥ роки значно пог≥ршилис€ еколог≥чн≥, кл≥матичн≥ умови проживанн€. ¬≥дпов≥даючи на проникненн€ шк≥дливих речовин, що м≥ст€тьс€ в пов≥тр≥, вод≥, грунт≥ орган≥зм прир≥каЇ себе на алерг≥ю та астму. —уду потр≥бно додати безконтрольне застосуванн€ л≥к≥в, особливо антиб≥отик≥в, х≥м≥зац≥ю продукт≥в ≥ т.д. ¬се це призводить до зм≥н самих структур захворювань, €к≥ переносить дитина. «авд€ки проф≥лактичним щепленн€м д≥ти набагато р≥дше стали хвор≥ти на пол≥ом≥Їл≥т, свинкою, к≥р. «ате зросла загроза алерг≥њ, дерматиту, бронх≥альноњ астми. «м≥на структури захворювань спричинило за собою ≥ зм≥ну сп≥вв≥дношенн€ тип≥в ≥мунних кл≥тин. ” свою чергу це створило основу дл€ розвитку астми.

јмериканськ≥ досл≥дники з ун≥верситету “афтс ви€вили, що м≥сце народженн€ пр€мо пов'€зане з ризиком розвитку астми. ” —Ўј астмою хвор≥ 12 в≥дсотк≥в населенн€, в јвстрал≥њ 15 в≥дсотк≥в д≥тей. ” причинах цього €вища учен≥ поки не роз≥бралис€. ≤снуЇ думка, що в менш розвинених крањнах люди част≥ше п≥ддаютьс€ впливу шк≥дливих бактер≥й. ” результат≥ виробл€Їтьс€ своЇр≥дний ≥мун≥тет. ¬≥н передаЇтьс€ у спадок д≥т€м ≥ у них р≥дше в≥дбуваЇтьс€ розвиток бронх≥альноњ астми. ¬елике значенн€ мають сан≥тарно-еп≥дем≥чн≥ умови, вплив тварин ≥ комах - переносник≥в бактер≥й. ‘ах≥вц≥ австрал≥йського ”правл≥нн€ з контролю над €к≥стю харчових продукт≥в, медикамент≥в ≥ косметичних засоб≥в вважають, що причини п≥двищеноњ захворюваност≥ можуть бути пов'€зан≥ з особливост€ми ≥мунноњ системи м≥сцевого населенн€. ј це у свою чергу залежить в≥д генотипу Ч сукупност≥ генетичних даних. Ќа думку р€ду вчених скоро можна буде говорити про генетичну проф≥лактику астми.

„и можна вил≥кувати хворобу?

–аз ≥ назавжди вил≥кувати бронх≥альну астму, а також цукровий д≥абет, г≥пертон≥ю практично неможливо. якщо людина народжуЇтьс€ з≥ схильн≥стю до астми, то з роками вона н≥куди не д≥ваЇтьс€. ƒо того ж дефект генетичного коду неусуваЇмий. ” той же час не вс≥ люди, що мають схильн≥сть до хвороби нею страждають ≥ далеко не однаковою м≥рою. ƒ≥агноз «бронх≥альна астма» вимагаЇ в≥д пац≥Їнта певного способу житт€ ≥ пост≥йного самоконтролю. јле при правильно п≥д≥браному комплексному л≥куванн≥, в≥дновленн€ порушеноњ р≥вноваги в систем≥ ≥мун≥тету можна вести активний спос≥б житт€ ≥ н≥чим не в≥др≥зн€тис€ в≥д здорових людей. ≤снують два напр€мки базисноњ терап≥њ цього захворюванн€: ≥муномодулююча та протизапальна.

«астосуванн€ л≥карських рослин б≥льш ефективне дл€ проф≥лактики астми ≥ напад≥в. ¬икористовуютьс€ рослини, €к≥ мають протиалерг≥чну, бронхол≥тичну, протизапальну, ≥муностимулюючу, загальнозм≥цнюючу д≥ю.

Ќовий ун≥кальний спос≥б способом боротьби з нападами астми розробили британськ≥ вчен≥. ¬ область блукаючого нерва (граЇ значну роль в управл≥нн≥ дихальними м'€зами) спец≥альн≥ електроди посилають практично нев≥дчутн≥ людиною електричн≥ ≥мпульси. ¬они призвод€ть до розслабленн€ легеневоњ мускулатури, ≥ хворому стаЇ значно легше дихати. ѕлануЇтьс€, що ц€ терап≥€ буде використовуватис€ в л≥карн€х дл€ л≥куванн€ пац≥Їнт≥в, €к≥ поступили з нападами астми, анаф≥лактичним шоком (важка алерг≥чна реакц≥€), з хрон≥чними обструктивними захворюванн€ми легень. Ќова терап≥€ об≥ц€Ї зб≥льшити об'Їм вдихуваного пац≥Їнтом пов≥тр€ на 40 в≥дсотк≥в. —коротитьс€ не т≥льки тривал≥сть нападу, але ≥ викликаний ним стрес.

07 березн€, 2010 р.