ћозок: функц≥€ Ђперезавантаженн€ї
ћозок: функц≥€ Ђперезавантаженн€ї
ћозок: функц≥€ Ђперезавантаженн€ї

ћозок — один з найб≥льш важливих ≥ складних людських орган≥в, в≥д роботи €кого залежить стан усього орган≥зму. „и можливо оновленн€ мозку з роками? ƒо сьогодн≥шнього дн€ оф≥ц≥йна медицина не бачила можливост≥ цього. Ќавпаки, вважалос€, що з часом мозок може т≥льки зношуватис€. јле €к тод≥ по€снити численн≥ випадки «чудесних зц≥лень»? ќстанн≥ досл≥дженн€ в област≥ мозку показали, що ми ще дуже мало знаЇмо про його зд≥бност≥.

„исленн≥ спостереженн€ довели, що людина в силах Ђперепрограмуватиї св≥й мозок. јле дл€ дос€гненн€ усп≥ху, €к завжди, потр≥бн≥ терп≥нн€, наполеглива прац€ ≥ в≥ра.

√оловною ≥деЇю книги —ари —котт Ђ√нучкий мозокї Ї здатн≥сть людини себе м≥н€ти, ≥ не т≥льки на психолог≥чному, але ≥ на ф≥зичному р≥вн≥. ј €кщо це можливо, то нерозумно буде не скористатис€ даною можлив≥стю.

як багато нам в≥домо випадк≥в з житт€, коли приречена медициною на дов≥чне ≥нвал≥дне кр≥сло людина починала рухатис€, сто€ти на ногах, а в де€ких випадках нав≥ть танцювати чи займатис€ спортом. як з'€сували вчен≥, головний мозок може переналаштуватис€ таким чином, що заповнить функц≥њ областей, €к≥ вийшли з ладу.

ўе не так давно б≥льш≥сть л≥кар≥в вважали цю ≥дею утоп≥чною. ¬они були впевнен≥, що мозок дорослоњ людини, €к машина, не може н≥ зм≥нюватис€, н≥ рости, а лише... зламатис€. ќднак нов≥ технолог≥њ останн≥х дес€тил≥ть зробили доступними так≥ методи скануванн€ мозку €к позитронно-ем≥с≥йна томограф≥€ (ѕ≈“) ≥ функц≥ональна магн≥то-резонансна томограф≥€ (ћ–“), €к≥ дозволили спостер≥гати за цим органом в д≥њ. ” результат≥ вчен≥ переконалис€, що традиц≥йн≥ у€вленн€ про головний мозок були неправильними.

” раз≥ пошкодженн€ €коњсь частини головного мозку (особливо в област≥ його кори), з часом ≥нш≥ частини можуть вз€ти на себе њњ функц≥њ. ќднак це потребуЇ коп≥ткоњ роботи, на €ку можуть п≥ти роки. јле вчен≥ стверджують, що нервов≥ структури мозку надзвичайно пластичн≥, а ≥нтенсивн≥ розумов≥ та ф≥зичн≥ вправи можуть зм≥нювати мозок на структурному р≥вн≥. " оли людина думаЇ, в мозку в≥дбуваЇтьс€ оновленн€ його" апаратноњ частини", Ч каже псих≥атр Ќорман ƒойдж з “оронто. ј ф≥зичн≥ зм≥ни т€гнуть за собою зм≥ни функц≥ональн≥.

” ƒойджа Ї книга Ђћозок, €кий зм≥нюЇ сам себеї, в €к≥й в≥н пише: Ђя знав вченого, завд€ки €кому люди, сл≥п≥ в≥д народженн€, починали бачити; ≥нший допомагав глухим повернути втрачений слух. я зустр≥чавс€ з людьми, у €ких р≥зко зб≥льшивс€ показник розумового розвитку, хоча ран≥ше њх вважали нездатними до навчанн€; € бачив доказ того, що 80-р≥чн≥ люди можуть пол≥пшити свою пам'€ть до р≥вн€ 55-р≥чних. я бачив, €к люди змушували св≥й мозок працювати по-новому ≥ вил≥ковувались в≥д хвороб, €к≥ вважалис€ невил≥ковнимиї. ¬се це численн≥ приклади демонстрац≥њ сили думки.

—ьогодн≥ вчен≥ не зупин€ютьс€ у вивченн≥ можливостей нашого внутр≥шнього комп'ютера ≥ надають людству все б≥льше доказ≥в того, що мозок може справл€тис€ з болем, захворюванн€м, втратою пам'€т≥... Ѕагаторазове повторенн€ вправ, €к розумових, так ≥ ф≥зичних, можуть зм≥нити наш мозок, а значить, ≥ наше житт€.