ўаст€ передаЇтьс€ генетично!
ўаст€ передаЇтьс€ генетично!
ўаст€ передаЇтьс€ генетично!

ќстаннЇ стол≥тт€ вважаЇтьс€ стол≥тт€м депрес≥й. “ис€ч≥ людей страждають в≥д них, а ще б≥льше думають, що страждають ≥ захоплюютьс€ антидепресантами. ” чому причина поганого настрою ≥ чи Ї можлив≥сть з ним боротис€?

¬≥дчутт€ щаст€ Ї предметом досл≥дженн€ вчених прот€гом багатьох рок≥в. ј нещодавно сп≥вроб≥тники Ћондонського корол≥вського коледжу висунули чергову г≥потезу - схильн≥сть до нудьги передаЇтьс€ у спадок...

¬чен≥ встановили, що вс€ причина депрес≥й криЇтьс€ в п≥дступному ген≥ 5-Ќ““, так €к саме в≥н в≥дпов≥даЇ за витрату мозком гормону серотон≥ну, на€вн≥сть €кого пр€мо пов'€зана з нашим настроЇм. „им менше серотон≥ну, тим б≥льше пригн≥ченими ми себе в≥дчуваЇмо.

ќднак висновки вчених ще не прив≥д в черговий раз зариватис€ в депрес≥ю з образою на предк≥в, що не нагородили вас достатньою к≥льк≥стю цього Ђщасливогої гена. ¬≥дкритт€ маЇ ≥ зворотний б≥к.

…мов≥рно, що вм≥нн€ рад≥ти життю теж закладаЇтьс€ генетично. якщо у вашому роду були веселуни, €к≥ почували себе чудово, незалежно в≥д р≥вн€ достатку ≥ соц≥альних обставин, то ≥ ви волод≥Їте властив≥стю справл€тис€ з нудьгою. ≤ тут важливо посл≥довно розвинути Ђгормон щаст€ї, а не пригн≥чувати, в чому величезну роль в≥д≥граЇ вихованн€.

«апам'€тайте Ч чим €скрав≥ше ≥ багатше враженн€ перших дес€ти рок≥в житт€ людини, тим б≥льшою м≥рою вона здатна рад≥ти життю, ставши дорослою. якщо вашим д≥т€м ще не виповнилос€ дес€ти, посп≥ш≥ть наповнити њх житт€ €скравими фарбами!

ѕсихологи вважають, що бути щасливим Ч це вм≥нн€, €кому треба навчати з дитинства. Ќа превеликий жаль, небагато батьк≥в вм≥ють це. Ќавпаки, погодьтес€, ми часто вчимо своњх д≥тей сприймати житт€ €к боротьбу, пост≥йне подоланн€ труднощ≥в, а в≥дчутт€ щаст€ ми пов'€зуЇмо з черговою перемогою над собою чи обставинами. «гадайте: вас часто дратуЇ гучний см≥х, безпричинн≥ веселощ≥, ви часто смикаЇте д≥тей зауваженн€м Ђƒосить дур≥тиї? ј це ≥ Ї про€ви щаст€, здатн≥сть веселитис€ просто так, без жодного приводу, €к≥ ми несв≥домо придушуЇмо в наших д≥т€х.

“им часом вм≥нн€ сприймати все легко ≥ про€вл€ти веселу вдачу допомагаЇ людин≥ легше сприймати негаразди ≥ швидше в≥дновлюватис€ п≥сл€ стрес≥в. ўо буде з св≥тогл€дом дитини, €кщо найчаст≥ше за все вона бачить своњх батьк≥в пригн≥ченими ≥ стомленими? ¬она думаЇ, що доросле житт€ дуже важка ≥ неприЇмна пора, у нењ може нав≥ть розвинутис€ страх перед майбутн≥м.

јле що робити, скажетье ви, €кщо в голову л≥зуть р≥зн≥ неприЇмн≥ думки ≥ долаЇ хандра? Ќе посп≥шайте ковтати антидепресанти.  раще спробуйте зм≥нити стиль житт€. ѕсихологи рад€ть в цьому випадку планувати св≥й день так, щоб у ньому не залишалос€ м≥сц€ дл€ нудьги. ÷е не означаЇ, що треба працювати на знос, а вс€ суть методу в наповненн≥ житт€ приЇмними справами, €к≥ дарують позитивн≥ емоц≥њ: роботу саму по соб≥ н≥хто не в≥дм≥н€в, але пот≥м можна зайн€тис€ спортом, прогул€тис€ або пограти з д≥тьми, посп≥лкуватис€ з друз€ми, сходити в театр або в музей - кожен знайде зан€тт€ до душ≥.

ћи занадто багато сил витрачаЇмо на завоюванн€ примарних висот, а дос€гаючи њх, вже не маЇмо сил рад≥ти цьому. ƒосв≥дчен≥ Ђщасливчикиї стверджують, що дл€ щаст€ треба не так вже багато. ¬оно завжди поруч Ч в усм≥шц≥ дитини, аромат≥ кв≥т≥в, сп≥в≥ птах≥в за в≥кном, кав≥ на сн≥данок.

ѕсихологи вважають, що домогтис€ задоволенн€ житт€м може кожен, хто вир≥шив не йти второваною дорогою, а вибираЇ непростий, але ц≥кавий шл€х пошуку, не боњтьс€ помилитис€ ≥ пом≥н€ти щось на шл€ху до щаст€.


13.11.2013