‘≥зична пасивн≥сть скорочуЇ житт€
‘≥зична пасивн≥сть скорочуЇ житт€
‘≥зична пасивн≥сть скорочуЇ житт€

ўор≥чно в св≥т≥ ф≥ксуЇтьс€ приблизно 5 м≥льйона смертей унасл≥док ф≥зичноњ пасивност≥, за€вл€ють медики. Ќа сьогодн≥шн≥й день в зон≥ ризику приблизно п≥втора м≥ль€рда жител≥в планети, €к≥ махнули рукою на г≥подинам≥ю ≥ н≥чого не збираютьс€ робити.

” журнал≥ Lancet була опубл≥кована статт€, в €к≥й вказуЇтьс€, що ф≥зична пасивн≥сть викликаЇ таку ж к≥льк≥сть смертей, €к ≥ кур≥нн€ або ожир≥нн€.

Ѕагато людей на планет≥ ведуть занадто пасивний спос≥б житт€, заган€ючи св≥й орган≥зм в «точку неповерненн€».

«г≥дно з≥ статистикою, приблизно 3 з 10 ос≥б у в≥ц≥ до 15 рок≥в ≥ старше ведуть занадто пасивний ≥ нездоровий спос≥б житт€. ѕрим≥тно, що б≥льшу частину в ц≥й груп≥ становл€ть ж≥нки з розвинених ≥ забезпечених крањн.

‘ах≥вц≥ з Ѕр≥гама на чол≥ з јй-ћ≥н Ћ≥ оц≥нили глобальний вплив ф≥зичноњ пасивност≥ на кард≥озахворюванн€, д≥абет другого типу, рак грудей ≥ кишечника з урахуванн€м рег≥он≥в ≥ крањн. ¬они п≥драхували, €ка к≥льк≥сть людей змогло б запоб≥гти у себе розвиток цих захворювань, €кби њх ф≥зична активн≥сть в≥дпов≥дала рекомендац≥€м.

ќтже, досл≥дженн€ показали, що близько 6% кард≥олог≥чних захворювань безпосередньо пов'€зан≥ з ф≥зичною пасивн≥стю, коливаючись в≥д 3,2% у п≥вденн≥й јз≥њ до 7,8% в —ередземноморському рег≥он≥. ѕо в≥дношенню до д≥абету другого типу цей показник склав 7% (в≥д 3,9% до 9,6%). Ѕлизько 10% раку грудей (5,6%—14,1%) ≥ раку кишечника (5,7%–13,8%) також пов'€зан≥ з низькою активн≥стю.

” той же час б≥льша загальна к≥льк≥сть випадк≥в захворювань серц€ у св≥т≥ вказуЇ на б≥льш виражену ефективн≥сть тренувань в числовому обчисленн≥ - необх≥дно всього лише 15-30 хвилин енерг≥йноњ прогул€нки щодн€.

” 2008 р. в≥д серцевих захворювань у св≥т≥ померло 7,25 млн. ос≥б. ” тому ж роц≥ 647 000 смертей у св≥т≥ в≥дбулос€ в≥д раку кишечника.

Ќезважаючи на те, що вигода внесенн€ у своЇ житт€ ф≥зичноњ активност≥ очевидна, не схоже, щоб люди €кось прийн€ли це до в≥дома ≥ почали зм≥нюватис€. ¬чен≥ п≥драхували:

  • при п≥двищенн≥ ф≥зичноњ активност≥ 10% людей, у св≥т≥ вдалос€ б уникнути 533 000 смертей;
  • €кщо б 25% людей стали б≥льш ф≥зично активними, то вдалос€ б уникнути 1,3 млн. смертей!

ќднак ф≥зична активн≥сть ще не означаЇ абсолютний спорт. ¬чен≥ напол€гають, щоб не поповнити р€ди тих, хто покинув цей св≥т через г≥подинам≥ю, достатньо займатис€ п'€ть раз≥в на тиждень по 30 хвилин звичайною ф≥зкультурою.

“акож треба п≥дкреслити, що ф≥зичне неробство кр≥м ф≥зичноњ шкоди, завдаЇ шкоди ≥ психолог≥чному стану. ¬чен≥ з ”н≥верситету ƒ≥к≥н в јвстрал≥њ зробили в≥дкритт€, що ф≥зично активн≥ д≥ти набагато щаслив≥ши своњх однол≥тк≥в. ƒосл≥дники встановили ч≥ткий зв'€зок м≥ж тим, наск≥льки людина бла активна в дитинств≥, ≥ тим, чи великий у нењ ризик розвитку депрес≥њ в дорослому житт≥. ¬и€вилос€, що пасивн≥сть у дитинств≥ п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть розвитку депрес≥њ на 35% пор≥вн€но з тими, хто був активною дитиною.

ѕрофесор ‘ел≥ц≥€ ƒжака по€снила: Ђ‘≥зична активн≥сть в дитинств≥ може бути дуже важлива дл€ розумового здоров'€ в дорослому житт≥. «алученн€ в спорт дозвол€Ї виробити навички боротьби з≥ стресомї.