„и залежить тривал≥сть житт€ людини в≥д статку?
„и залежить тривал≥сть житт€ людини в≥д статку?
„и залежить тривал≥сть житт€ людини в≥д статку?

”чен≥ багатьох крањн прот€гом дес€тир≥ч задавалис€ питанн€м: €к залежить середн€ тривал≥сть житт€ людини в≥д к≥лькост≥ особистоњ власност≥? ѕри вивченн≥ матер≥ального життЇвого р≥вн€ людей вчен≥ прийшли до такого висновку: низька тривал≥сть житт€ у жебрак≥в ≥ багатих, а максимальна — у ос≥б з середн≥м статком.

Ћюди часто скаржатьс€ на погане здоров'€ ≥ неможлив≥сть п≥дтримати його через нестачу кошт≥в: не завжди можуть купити дорог≥ л≥ки, дозволити соб≥ €к≥сний в≥дпочинок, змушен≥ б≥льшу частину часу витрачати на роботу ≥ т.д. ѕроте вчен≥ довели, що найчаст≥ше на стан нашого здоров'€ впливаЇ не к≥льк≥сть грошей у гаманц≥, а правильний спос≥б житт€, спадков≥сть ≥ еколог≥€.

Ќа думку досл≥дник≥в, незважаючи на те, що середн€ тривал≥сть житт€ людини прот€гом ’’ стол≥тт€ зб≥льшилас€ на 30 рок≥в, висока смертн≥сть в найб≥дн≥ших крањнах зводить це дос€гненн€ до нул€. Ќав≥ть сьогодн≥ р≥зниц€ в тривалост≥ житт€ м≥ж «б≥дними» ≥ Ђбагатимиї крањнами дор≥внюЇ приблизно 30 рокам.

«вичайно, в крањнах з б≥льш осв≥ченими ≥ забезпеченими мешканц€ми середн€ тривал≥сть житт€ б≥льш висока. ” той же час на€вн≥сть високого доходу ще не гарантуЇ довге житт€. якщо звернутис€ до ≥стор≥њ, то дл€ прикладу можна вз€ти середню тривал≥сть житт€ аристократ≥в ≥ сел€н јнгл≥њ епохи ѕросв≥тництва, €ка була практично однаковою. ƒосл≥дники з≥йшлис€ також на думц≥, що на сьогодн≥ фундаментальна в≥дм≥нн≥сть м≥ж Ђб≥днимиї ≥ Ђбагатимиї крањнами пол€гаЇ не в обс€гах доход≥в населенн€, а в тому, наск≥льки усп≥шно ≥ ц≥леспр€мовано д≥ють державн≥ ≥нститути.

≈ксперт ≤нституту ”рбан≥стики √арр≥Їт ƒал≥п, проанал≥зувала теор≥ю про ≥снуванн€ однозначного зв'€зку м≥ж р≥вн≥стю при розпод≥л≥ доход≥в ≥ високою тривал≥стю житт€. ¬она вважаЇ, що розпод≥л доход≥в у колишньому —–—– був таким же справедливим, €к у Ўвец≥њ. ѕроте тривал≥сть житт€ рад€нських громад€н була набагато нижче, н≥ж швед≥в. јле ось зворотний приклад: нер≥вном≥рний розпод≥л доход≥в у —Ўј по€снюЇ б≥льш низьку тривал≥сть житт€ американц≥в, в пор≥вн€нн≥ з жител€ми ≥нших розвинених крањн.

ƒосл≥дженн€ серед чиновник≥в ¬еликобритан≥њ, €ких н≥€к не в≥днесеш до категор≥њ Ђб≥днихї, показало, що в≥дм≥нност≥ в р≥вн≥ тривалост≥ житт€ значн≥. —еред кер≥вник≥в ≥ керуючих р≥вень смертност≥ на 50% нижче, н≥ж серед вс≥х чиновник≥в. ј обслуговуючий персонал типу кур'Їр≥в, ком≥рник≥в ≥ швейцар≥в, вмираЇ в два рази част≥ше, н≥ж середньостатистичний держслужбовець.

ћайкл ћармот, професор ”н≥верситетського  оледжу Ћондона, в≥дзначаЇ, що погане здоров'€ ≥ ранн€ смерть не Ї насл≥дками низького р≥вн€ житт€ людини. «алежн≥сть в цьому випадку може бути зворотною: саме погане здоров'€, отримане у Ђспадокї в≥д батьк≥в, може заважати люд€м просуватис€ по кар'Їрних сходах. ’оча доказ≥в дл€ даноњ теор≥њ поки немаЇ.

ƒжим ќппен з  ембриджського ”н≥верситету ≥ ƒжеймс ¬опел з ≤нституту демограф≥чних досл≥джень ≥мен≥ ћакса ѕланка з'€сували, що, з 1840 року, тривал≥сть житт€ населенн€ ≥ндустр≥ально розвинених крањн св≥ту щор≥чно п≥двищувалас€ на три м≥с€ц≥. якщо дана тенденц≥€ збережетьс€, то до 2050 року середн≥й в≥к Ївропейц€, €понц€ або американц€ може дос€гти 100 рок≥в.