ўо псуЇ з≥р дитини?
ўо псуЇ з≥р дитини?

¬ сучасних умовах проблеми дит€чого зору безпосередньо пов'€зан≥ з проблемами шк≥льноњ осв≥ти. ” перший клас дитина йде з блискучими очима, а вже п≥сл€ третього окул≥ст намагаЇтьс€ нат€гнути на нењ окул€ри. ≤ тод≥ зору малюка доведетьс€ не солодко. “ак що ж трапитьс€ ≥з зором дитини, €кщо батьки погод€тьс€ на вмовл€нн€ л≥кар€ над≥ти окул€ри?

ƒо того €к п≥ти до школи б≥льш≥сть батьк≥в р≥дко пом≥чають, €кий з≥р у њх малюка. ƒитина могла мати гострий з≥р, а могла ≥ не мати. якщо њњ запитати, чи бачить вона пов≥тр€ного зм≥€, вона, дивл€чись вгору, в≥дпов≥даЇ «так» чи Ђн≥ї. јле €ким би не був результат, в≥н њњ не хвилював, наст≥льки це було неважливо дл€ розваг. ќднак те, що ран≥ше було неважливим, набуло значенн€ в школ≥. ƒитина п≥д тиском вчител≥в та батьк≥в стала про€вл€ти старанн≥сть ≥ б≥льш ретельно вдивл€тис€ в дошку, у п≥дручники, зошити. ѕримус же сам по соб≥ викликаЇ напругу очей. Ќайчаст≥ше ≥ дошка буваЇ з не≥деальним зображенн€м: з в≥дблисками при розгл€данн≥ з того м≥сц€, де сидить дитина, або €к би зат€гнута серпанком в≥д сл≥д≥в крейди. ¬се це змушуЇ прикладати ще б≥льше зусиль ≥, врешт≥-решт, дитина стаЇ Ђочкарикомї.

ƒо всього цього додаЇтьс€ ≥ нервова напруга в≥д строгост≥ вчител≥в, в≥д необх≥дност≥ весь день сид≥ти в чотирьох ст≥нах класу, при цьому не в≥двол≥катис€ ≥ не розмовл€ти. ќдн≥ д≥ти можуть спок≥йн≥ше винести цей протиприродний стан, ≥нш≥ не можуть всто€ти перед напругою.

Ќайпоширен≥шими проблемами ≥з зором у д≥тей Ї далекозор≥сть ≥ короткозор≥сть, а також косоок≥сть. ѕри цьому б≥льш≥сть д≥тей, коли вони т≥льки починають ходити в школу, в≥льн≥ в≥д цих порушень зору, а частота ≥ ступ≥нь порушень незм≥нно зростають у м≥ру продовженн€ осв≥тнього процесу. “ак, у 5–6 класах в≥дсоток д≥тей в окул€рах вище, н≥ж у перших, в старших цей показник ще б≥льше зб≥льшуЇтьс€, а в ≥нститут≥ нос≥нн€ окул€р≥в в≥дм≥нниками стаЇ правилом.

√раЇ свою роль ≥ сусп≥льне ставленн€ до ц≥Їњ проблеми. ѕогодьтес€, б≥льш≥сть з нас п≥дсв≥домо визнаЇ, що €кщо дитина в окул€рах, значить вона Ђрозумнаї. Ѕ≥льш того, носити окул€ри стаЇ престижним! ћодн≥ мами з горд≥стю вибирають дорог≥ оправи своњм чадам в магазинах оптики. “ак≥ доросл≥ не в змоз≥ зрозум≥ти, що дитина в окул€рах — це аномал≥€, що людина з≥ здоровим глуздом сприйме окул€ри на дитин≥ €к патолог≥ю, ≥нвал≥дн≥сть.

« точки зору психолог≥в ≥ прогресивних офтальмолог≥в, виною порушенн€ зору д≥тей Ї примусовий характер навчанн€, обт€женого псих≥чним напруженн€м.

≤снуЇ дуже важливий принцип: людина не зможе побачити що-небудь досконалим зором, €кщо ран≥ше вона не бачила цього об'Їкта.  оли око розгл€даЇ незнайомий об'Їкт, то воно в р≥зному ступен≥ напружуЇтьс€, щоб побачити його, ≥ при цьому завжди виникаЇ аномал≥€ рефракц≥њ. ј тепер у€в≥ть, що д≥т€м у школ≥ доводитьс€ пост≥йно дивитис€ на незнайом≥ написи на дошц≥ або геометричн≥ ф≥гури, в≥ддален≥ географ≥чн≥ карти, схеми, таблиц≥!  оли око вдивл€Їтьс€ в знайомий об'Їкт, ефект ви€вл€Їтьс€ зовс≥м ≥ншим. ÷е дозвол€Ї розгл€нути не т≥льки без напруги, але й надал≥ знижуЇтьс€ зусилл€, що прикладаЇтьс€ при розгл€д≥ незнайомих об'Їкт≥в. ≤ це зауваженн€ особливо важливе, так €к Ї ключем до всього процесу в≥дновленн€ зору.

ўо можуть зробити батьки дл€ збереженн€ зору своњх д≥тей? Ќавчити д≥тей розслабл€ти своњ оч≥ ≥ п≥дтримувати це розслабленн€ нав≥ть п≥д пресом псих≥чноњ напруги. ≤ запам'€тайте, доросл≥: дитина в окул€рах Ч це док≥р вашому нев≥гластву ≥ грубост≥!