÷ифрова революц≥€: ѕерезавантаженн€
÷ифрова революц≥€: ѕерезавантаженн€
÷ифрова революц≥€: ѕерезавантаженн€

ћедики та науковц≥ знову б'ють на сполох ≥ закликають громадськ≥сть звернути увагу на безконтрольне використанн€ сучасних технолог≥й, що зрештою згубно позначаЇтьс€ на здоров'њ. ” наукових колах ≥снуЇ думка, що цифрова революц≥€ рано чи п≥зно «перезавантажить» мозок людини заново.

Wi-Fi губить дерева ≥ мозок

ѕопул€рний стандарт бездротового зв'€зку може нести загрозу здоров'ю людини. √олландськ≥ досл≥дники з ун≥верситету м≥ста ¬аген≥нген прийшли до висновку, що п≥д впливом частот Wi-Fi дерева скидають частину лист€. Ќа цьому проблеми Ђлегень «емл≥ї не зак≥нчуютьс€, а навпаки зростають.

ќтриман≥ результати змусили вчених вивчити питанн€ про те, €кий вплив на людину робить безпров≥дний зв'€зок. ” нещодавно опубл≥кованих досл≥дженн€х ≥нженер јл≥стер ‘≥л≥пс стверджуЇ, що пульсуючий сигнал Wi-Fi може завдати б≥льшоњ шкоди здоров'ю людини, чим б≥льш стаб≥льн≥ р≥зновиди рад≥охвиль. Ќа думку ‘≥л≥пса це може позначитис€ на здатност≥ молодих людей створювати життЇздатне потомство. Ќайб≥льш ризикують т≥, хто вважаЇ за краще тримати ноутбуки на кол≥нах. ≤ це ще не все. ¬чен≥ припускають, що рад≥охвил≥ значною м≥рою пог≥ршують роботу головного мозку, розумов≥ процеси п≥ддаютьс€ небезпец≥.

¬≥д Ћюдини розумноњ до...

Ќаступ ≥нтернету та ≥нш≥ принади всеперемагаючоњ цифровоњ революц≥њ в к≥нцевому п≥дсумку заново Ђпереп≥дключатьї мозок Homo sapiens. ¬же сьогодн≥ зм≥нюЇтьс€ сам спос≥б мисленн€ людини, а не просто його повед≥нка. ѕринаймн≥, так вважають досл≥дники з ”н≥верситетського коледжу в Ћондон≥. ≤ перш за все це торкнетьс€ п≥дл≥тк≥в ≥ д≥тей. ¬они зможуть одночасно виконувати к≥лька завдань, ≥ це не буде дл€ них важко. ” той же час њм буде набагато складн≥ше довго збер≥гати увагу на конкретному предмет≥.

ѕрофесор ƒев≥д Ќ≥колас запропонував 100 добровольц€м в≥дпов≥сти на р€д питань за допомогою ≥нтернету. “ести показали, що доросл≥ люди дл€ в≥дпов≥д≥ на питанн€ провод€ть в ≤нтернет≥ б≥льше часу, н≥ж п≥дл≥тки. “а молодь, €ка з Ђмолоком матер≥ї вв≥брала принади ≥нтернету, значно б≥льш ефективно вир≥шувала р≥зн≥ завданн€ одночасно. ÷≥каво те, що сам≥ юн≥ не гор≥ли бажанн€м знайти ≥нформац≥ю самост≥йно, а набагато част≥ше через аську ≥ т.п. просили своњх друз≥в допомогти з в≥дпов≥д€ми. Ќа зниженн€ зд≥бностей до концентрац≥њ у молодих людей, на думку ƒев≥да Ќ≥коласа, вказуЇ те, що вони не затримувалис€ довго н≥ на одному сайт≥.

¬чен≥ з ун≥верситету ƒьюка (—Ўј), проанал≥зувавши дан≥ спостережень, €к≥ тривали 5 рок≥в ≥ охопили 150 тис€ч школ€р≥в, впевнен≥, що наступ комп'ютер≥в, ≥нтернету ≥ широке проникненн€ електронних гаджет≥в може негативно позначитис€ на дит€ч≥й грамотност≥. ” д≥тей пог≥ршуютьс€ математичн≥ зд≥бност≥ та навички читанн€. ƒоктор ƒев≥д –анс≥ман з  ембр≥джського ун≥верситету та ≥нш≥ вчен≥ зазначають, що молодь, €ка звикла стрибати з одного сайту на ≥нший, в≥дучилас€ читати книги. Ќеобх≥дн≥сть поглибитис€ в читанн€, викликало хвилюванн€ на обличч€х студент≥в-першокурсник≥в. Ћ≥кар≥, у свою чергу, вважають, що з в≥ком таке зниженн€ концентрац≥њ може призвести до розвитку псих≥чних захворювань (деменц≥€ та ≥н.).

...залежних тварин

¬ажливо знати, що кожен Ђковтокї новоњ ≥нформац≥њ викликаЇ у людини виробленн€ гормону допам≥ну. ¬≥н в≥дпов≥даЇ фактично за вс≥ наш≥ р≥шенн€ ≥ в≥д≥граЇ основну роль у по€в≥ в≥дчутт€ щаст€ ≥ задоволенн€. якщо к≥льк≥сть споживаноњ ≥нформац≥њ пост≥йно зб≥льшуЇтьс€, то це призводить до перевантаженн€, звужуЇ мозок, заважаючи людин≥ мислити. –озс≥юванн€ уваги може нашкодити процесам мисленн€, концентрац≥њ, привод€чи до нерац≥ональноњ повед≥нки.

як показало недавнЇ досл≥дженн€, службовц≥ ¬еликобритан≥њ не менше 30 раз≥в на годину перегл€дають електронну пошту. ≈ксперти вважають, що бездумне використанн€ ≥нтернету та ≥нших ≥нформац≥йних технолог≥й перетворюЇ людину на жалюг≥дну подобу лабораторних щур≥в, €к≥ прагнуть Ђп≥гулок соц≥альноњ взаЇмод≥њї. ¬≥домий журнал≥ст Ќ≥колас  арр за€вив, що гаджети, серв≥си та ≥нш≥ технолог≥чн≥ кунштюки перетворили людей в залежних тварин, €к≥ бездумно тиснуть на важел≥ в над≥њ отримати крихти соц≥альноњ чи ≥нтелектуальноњ њж≥.

¬≥д залежност≥ до ненавист≥ до себе

” кожного дес€того китайського п≥дл≥тка, з 1618 обстежених австрал≥йськими вченими ”н≥верситету Ќотр-ƒама, була ви€влена т€га до всесв≥тньоњ павутини р≥зного ступен€. 1% д≥тей страждав дуже важкою формою залежност≥.

ƒл€ визначенн€ ступен€ ≥нтернет-залежност≥ досл≥дники використовували авторитетний запитальник. ¬изнана розробка дозвол€Ї з'€сувати, наск≥льки люди, в≥д≥рван≥ в≥д ≥нтернету, в≥дчувають себе спустошеним ≥ депресивними. ¬раховувалис€ ≥ так≥ фактори, €к р≥вень стресу, св≥дома нестача сну.

ƒосл≥дженн€ показало, що п≥дл≥тки, €к≥ страждають важкою формою ≥нтернет-залежност≥ в два рази част≥ше схильн≥ шкодити своЇму здоров'ю.  оли ц≥ молод≥ люди довго не могли отримати доступ до ≥нтернету, у них починалис€ напади в≥дчаю. ¬они, або навмисно, або неусв≥домлено шкодили своЇму т≥лу (удари, р≥зне навмисне пошкодженн€ шк≥ри, висмикуванн€ волосс€ та ≥н). Ўкоди своЇму здоров'ю схильн≥ запод≥ювати люди, €к≥ страждають ≥ в≥д ≥нших форм залежностей. ≤ це не т≥льки алкогол≥ки ≥ наркомани. ѕристрастилис€ до шоп≥нгу, азартних ≥гор, перегл€ду телев≥зора ≥ т.п. — з т≥Їњ ж компан≥њ.

¬чен≥ закликають батьк≥в обмежувати час перебуванн€ дитини в ≥нтернет≥, ц≥кавитис€ тим, €к≥ стор≥нки в≥н в≥дв≥дуЇ, €к проводить в≥льний час. ћедики та психологи нагадують, що на ранн≥й стад≥ ≥нтернет-залежност≥ набагато легше допомогти дитин≥. „им б≥льше занедбана, тим складн≥ше боротис€. ” —Ўј недалеко в≥д —≥етла вже в≥дкрито центр по боротьб≥ з ≥нтернет-залежн≥стю.

∆итт€ у к≥берпростор≥ та п≥дм≥на реальност≥ в≥ртуальним св≥том призводить до зм≥ни св≥домост≥ людини. ≤ далеко не в кращу сторону.

(05.02.2011)