Ѕудова мозку впливаЇ на життЇв≥ усп≥хи
Ѕудова мозку впливаЇ на життЇв≥ усп≥хи
Ѕудова мозку впливаЇ на життЇв≥ усп≥хи

∆иттЇв≥ дос€гненн€, усп≥хи в кар'Їр≥, перемоги у змаганн€х, блискучий захист дисертац≥њ. „ому не вс≥м люд€м стають доступн≥ ц≥ сходженн€, подоланн€ бар'Їр≥в дл€ дос€гненн€ мети? як показуЇ житт€, вс€ справа в мотивац≥њ. ќдн≥ люди вм≥ють ставити соб≥ ч≥тк≥ мотивац≥њ, а ≥нш≥ пливуть за теч≥Їю, в≥ддавшись на волю обставин. ¬чен≥ стверджують, що винен у цьому не темперамент або характер, а будова мозку.

‘ранцузьк≥ досл≥дники встановили, що орган, що в≥дпов≥даЇ за мотивац≥ю, знаходитьс€ в головному мозку. ÷ей в≥дд≥л називаЇтьс€ вентральний стр≥атум. ƒ≥йсно, результативн≥сть ф≥зичноњ або розумовоњ д≥€льност≥ залежить в≥д мотивац≥њ людини. Ќаприклад, людина займаЇтьс€ спортом. ¬она почне прид≥л€ти набагато б≥льше часу тренуванн€м, €кщо буде впевнена, що перемога на змаганн€х принесе њй велику ф≥нансову винагороду або всесв≥тню славу. “акож ≥ студент вузу буде добре вчитис€, €кщо буде точно знати, що зможе стати висококласним профес≥оналом своЇњ справи.

ѕров≥вши досл≥дженн€, вчен≥ з ‘ранц≥њ встановили, що в≥дд≥л головного мозку п≥д назвою вентральний стр≥атум несе в≥дпов≥дальн≥сть за мотивац≥ю. ” ход≥ досл≥дженн€ 20 добровольц≥в в положенн≥ лежачи виконували певн≥ завданн€. ” момент њх роздум≥в над завданн€ми вчен≥ робили магн≥тно-резонансну томограф≥ю головного мозку.

јнал≥з та вивченн€ головного мозку добровольц≥в дозволили вченим зробити висновок, що все, що робили добровольц≥, обумовлено ​​активац≥Їю соц≥альноњ структури, €ка ≥ називаЇтьс€ вентральний стр≥атум.  р≥м того, було встановлено, що такий орган б≥льш розвинений в ж≥ночому орган≥зм≥, так €к ж≥нки краще вм≥ють мотивувати себе до роботи. ’оча поки що це лише суб'Їктивне твердженн€, що вимагаЇ доказ≥в.

ƒосл≥дженн€ роботи мозку привели вчених до ще одного в≥дкритт€ — розпод≥л людей на «новатор≥в», €к≥ прагнуть до зм≥н ≥ всьому новому, ≥ на «традиц≥онал≥ст≥в», що в≥ддають перевагу усталеному стилю житт€, так само залежить в≥д по-р≥зному прот≥каючих мозкових процес≥в. ‘ах≥вц≥ з ун≥верситету Ѕонна з'€сували, що у «новатор≥в» добре налагоджений зв'€зок м≥ж мозковими д≥л€нками - г≥покампом, в≥дпов≥дальним за збер≥ганн€ ≥ в≥дновленн€ спогад≥в, ≥ вентральним стр≥атумом, €кий беруть участь у формуванн≥ емоц≥й. ¬и€вл€Їтьс€, ≥нформац≥€, що надходить в г≥покамп «новатора», сприймаЇтьс€ €к нововведенн€, тод≥ у вентральний стр≥атум надходить сигнал до вив≥льненн€ нейромед≥атор≥в, п≥сл€ цього мозок вид≥л€Ї х≥м≥чн≥ речовини, що створюють приЇмн≥ в≥дчутт€.

ѕрочитавши под≥бну ≥нформац≥ю, багато хто може в≥днести себе до людей без мотивац≥њ або «традиц≥онал≥ст≥в» ≥ виправдовувати свою безд≥€льн≥сть будовою мозку. ѕроте вчен≥ пом≥тили, що мозок волод≥Ї величезними можливост€ми перебудови. Ќав≥ть мозок дорослих людей збер≥гаЇ величезн≥ ресурси «нейропластичност≥» — м≥н€ти свою структуру й функц≥њ залежно в≥д отриманн€ досв≥ду.