—индром понед≥лка
—индром понед≥лка

«агальнов≥домий факт — ранок задаЇ тон усього дн€. јле €ким може бути ранок, €кщо це ранок понед≥лка? як сп≥валос€ в загальнов≥дом≥й п≥сн≥ з не менш в≥домого ф≥льму: «ѓм би понед≥лки уз€ти ≥ в≥дм≥нити!».

≤ мова йде не про перший понед≥лок п≥сл€ кан≥кул або в≥дпустки, що саме по соб≥ стрес дл€ орган≥зму, а про самий звичайний понед≥лок, в травн≥ або в грудн≥, не важливо. ¬и€вл€Їтьс€, багато людей страждають в≥д так званого Ђсиндрому понед≥лкаї. Ќайголовн≥ше, що про€ви цього синдрому починаютьс€ вже напередодн≥, в нед≥лю, наступними думками: Ђ—ьогодн≥ вих≥дний, але що за рад≥сть в≥д нього, €кщо вже завтра треба знову на роботу!?ї ѕсихологи стверджують, що з синдромом понед≥лка можна ≥ потр≥бно боротис€.

ƒ≥йсно, чому псуЇтьс€ настр≥й в≥д одного спогада про понед≥лок? Ќав≥ть коли за в≥кном чудова погода, а самопочутт€ в≥дм≥нне. Ќевже одна думка Ђ«автра на роботу!ї може отруњти нам в≥дпочинок? Ѕагато хто починаЇ придумувати причини, з €ких можна пропустити роботу: хвороби, в≥дгул, щоб хоч трохи продовжити дводенний в≥дпочинок. јле ми не можемо позбавл€тис€ в≥д роботи т≥льки тому, що нам так захот≥лос€. ўо ж робити? ѕозбавл€тис€ в≥д синдрому понед≥лка.

¬ першу чергу необх≥дно зрозум≥ти, що саме вам псуЇ настр≥й. ѕричин може бути дек≥лька, у кожного своњ, але в основному дв≥. ѕерша Ч з наближенн€м понед≥лка починаЇ пересл≥дувати в≥дчутт€ к≥нц€ чогось шалено приЇмного. ƒруга Ч розчаруванн€ через те, що вих≥дн≥ пролет≥ли так швидко, а ви так ≥ не встигли зробити вс≥х запланованих справ. ” де€ких починаЇ нав≥ть складатис€ враженн€, що все житт€ Ч це субота ≥ нед≥л€.

«г≥дно з результатами, проведеним британською ф≥рмою Mercer, найвищий в≥дсоток Ђхвороб по понед≥лкахї випадаЇ на пор≥здв'€ний с≥чень. як раз з 2 по 9 с≥чн€, коли громад€ни нашоњ крањни ще активно в≥дпочивають. ” середньому на одного прац≥вника припадаЇ п≥вдн€ л≥карн€них. ѕри цьому найпоширен≥шою причиною в≥дсутност≥ на робот≥ Ї б≥ль у спин≥, пот≥м йдуть в≥русн≥ захворюванн€, ≥ на третьому м≥сц≥ хвороби, викликан≥ стресом.

¬чен≥ говор€ть, що зараз люд€м доводитьс€ працювати б≥льше, часто в досить жорстких умовах. Ўвидше за все, саме тому двох вих≥дних ви€вл€Їтьс€ недостатньо. ўо стосуЇтьс€ ж≥нок, то в ц≥ дн≥ њм вдома ≥ розслабитис€ р≥дко виходить, адже саме на них припадаЇ б≥льша частина домашньоњ роботи.

як же бути? ѕерш за все, треба навчитис€ в≥дпочивати в своњ вих≥дн≥.  раще суботу принести в жертву справам, €к≥ нагромадилас€ за тиждень, але нед≥лю повн≥стю присв€тити в≥дпочинку. —ебе треба все-таки любити ≥ жал≥ти, а €кщо вас турбуЇ немитий посуд у раковин≥ або пил на полиц≥, то за це вас н≥хто не зв≥льнить, а в≥дпочинок ≥ гарний настр≥й може принести додатков≥ див≥денди в понед≥лок.