√≥перактивн≥ д≥ти Ч особливо керован≥
√≥перактивн≥ д≥ти Ч особливо керован≥
√≥перактивн≥ д≥ти Ч особливо керован≥

“ерм≥н «г≥перактивна дитина» вже не новий дл€ виховател≥в дит€чих садк≥в та шк≥л, та й в с≥м'€х надм≥рно рухливих д≥тей обдаровують цим визначенн€м. ўо стоњть за цим складним словом ≥ €к допомогти батькам ≥ самому малюков≥?

—ьогодн≥ д≥агноз Ђг≥перактивн≥сть з синдромом деф≥циту увагиї оф≥ц≥йно ставитьс€ майже кожн≥й друг≥й дитин≥, €ка потрапила на прийом до психолога. як правило, д≥агноз ставитьс€ з≥ сл≥в батьк≥в про надм≥рну рухливост≥ ≥ нервуванн€ малюка, про те, що з ним неможливо впоратис€ ≥ його складно заспокоњти. Ќа д≥л≥ ви€вл€Їтьс€, що все це ознаки не ст≥льки невролог≥њ, ск≥льки педагог≥чноњ безпорадност≥ дорослих, €к≥ нав≥ть звичайних активних д≥тей схильн≥ в≥днести до групи г≥перактивних.

ўо значить г≥перактивна дитина?

√≥перактивн≥ д≥ти привертають загальну увагу своЇю невгамовною рухлив≥стю, драт≥влив≥стю, невм≥нн€м зосередитис€. Ќайчаст≥ше вони просто вивод€ть з себе батьк≥в ≥ вс≥х оточуючих. √≥перактивна дитина — справжнЇ випробуванн€ дл€ родини. ѓњ небезпечно ≥ на хвилину залишити без нагл€ду Ч розетки, окр≥п, зла собака, канал≥зац≥йн≥ люки просто магн≥том вабл€ть њх до себе, вони знаход€ть б≥ду там, де њњ без проблем можна об≥йти. —торонн≥м люд€м така повед≥нка може здатис€ насл≥дком невихованост≥ ≥ розбещеност≥. ѕроте в д≥йсност≥ вона може означати серйозн≥ порушенн€ в нервов≥й систем≥ малюка.

ƒуже часто так≥ д≥ти розвиваютьс€ набагато швидше за своњх однол≥тк≥в, чим радують по початку батьк≥в. јле до 3–4 рок≥в стаЇ пом≥тно, що малюкам важко сконцентруватис€ на €кийсь одн≥й д≥њ, вони швидко переключаютьс€ на ≥нше. ¬исид≥ти шк≥льний урок дл€ такоњ дитини Ч справжн€ мука. ¬она весь час встаЇ, в≥двол≥каЇтьс€, розмовл€Ї.

ѕричини г≥перактивност≥

  • генетична схильн≥сть (спадков≥сть),
  • особливост≥ роботи головного мозку,
  • орган≥чн≥ ураженн€ центральноњ нервовоњ системи,
  • складна ваг≥тн≥сть (токсикоз, нервов≥ стреси матер≥, застосуванн€ ж≥нкою л≥карських препарат≥в, захворюванн€ внутр≥шн≥х орган≥в матер≥),
  • важк≥ пологи ≥ пологов≥ травми,
  • ≥нфекц≥йн≥ хвороби дитини в перш≥ роки житт€,
  • алкогол≥зм ≥ наркоман≥€ батьк≥в,
  • придбана г≥перактивн≥сть можлива при неправильному вихованн≥.

ќзнаки г≥перактивност≥ дитини

ѕерш≥ ознаки г≥перактивност≥ стають пом≥тн≥ разом з п≥ками психомовного розвитку: 1Ц2 роки, коли закладаютьс€ навички мови, 3 роки Ч активно поповнюЇтьс€ словниковий запас, 6Ц7 рок≥в Ч формуютьс€ навички читанн€ та письма.

ќсновною ознакою г≥перактивност≥, €к правило, Ї п≥двищена рухова активн≥сть, €ка зникаЇ до п≥дл≥ткового в≥ку. ќднак ≥мпульсивн≥сть ≥ деф≥цит уваги залишаЇтьс€ у 70% п≥дл≥тк≥в ≥ у 50% дорослих. —еред основних ознак г≥перактивност≥ наступн≥:

  • пост≥йна рухлив≥сть,
  • ≥мпульсивн≥сть,
  • неможлив≥сть сконцентруватис€ на чомусь одному, в≥двол≥канн€,
  • занепокоЇнн€, капризи, плаксив≥сть,
  • запереченн€ всього (негатив≥зм),
  • агресивн≥сть,
  • п≥двищений м'€зовий тонус,
  • неспок≥йний сон,
  • неуважн≥сть,
  • п≥двищена збудлив≥сть.

Ћ≥куванн€ та допомога при г≥перактивност≥

« г≥перактивною дитиною складно, тому необх≥дно виробити певну стратег≥ю, в чому допоможе консультац≥€ л≥кар€-невропатолога ≥ суворе дотриманн€ вс≥х його рекомендац≥й. ќбмежте в середовищ≥ дитини телев≥зор ≥ комп'ютер, б≥льше бувайте з нею на св≥жому пов≥тр≥ ≥ займ≥ть њњ активними ≥грами.  оли в родин≥ Ї дитина з таким невролог≥чним розладом, то н≥ про €к≥ сварки ≥ розмови на п≥двищених тонах в њњ присутност≥ й мови бути не може. Ѕатьки г≥перактивного малюка повинн≥ розумно орган≥зувати його дозв≥лл€.

Ѕагато батьк≥в таких складних д≥тей бачать пор€тунок в спортивних секц≥€х. ќднак сл≥д пам'€тати, що ф≥зичн≥ та емоц≥йн≥ перевантаженн€ можуть лише пог≥ршити ситуац≥ю, тому тут потр≥бна пильна увагу ≥ спостереженн€ за повед≥нкою дитини.

Ќайважлив≥ше дл€ г≥перактивних д≥тей Ч оточити њх любов'ю ≥ турботою, спок≥йною ≥ р≥вною атмосферою. ≤ пам'€тайте Ч н≥€ких зайвих строгостей ≥ заборон.