яка схема старост≥ вам п≥дходить?
яка схема старост≥ вам п≥дходить?
яка схема старост≥ вам п≥дходить?

Ќайб≥льший страх людини — це страх смерт≥, а наступаюча стар≥сть Ч €вне наближенн€ до к≥нц€. ќднак страх перед стар≥стю часто пов'€заний з в≥дсутн≥стю розумноњ п≥дготовки до майбутнього в молод≥ роки. –оки неминуче в≥дбиваютьс€ на орган≥зм≥ ≥ т≥л≥ людини. „и ≥снуЇ рецепт того, €к не постар≥ти завчасно?

Ќайчаст≥ше л≥тн€ людина помираЇ не в≥д хрон≥чних недуг, а в≥д новоњ хвороби, €ка розвилас€ на њх фон≥. ¬≥к ≥ хрон≥чн≥ захворюванн€ лише готують грунт. ќслаблений орган≥зм не справл€Їтьс€, наприклад, з грипом, ≥ людина вмираЇ.

ќднак розумове та ф≥зичне ослабленн€ Ч не обов'€зков≥ ознаки наближенн€ старост≥. Ѕагато чого залежить в≥д нашого ставленн€ до себе ≥ до житт€. якщо внутр≥шньо ми зг≥дн≥ живот≥ти роками, перестаЇмо прагнути до творенн€, це неодм≥нно в≥дбиваЇтьс€ хворобами, зморшками, в'€лими м'€зами, послабленн€м пам'€т≥ ≥ км≥тливост≥. ѕрот€гом усього житт€ людин≥ необх≥дно самовираженн€, €ке знаходить вих≥д в т≥й же творч≥й д≥€льност≥. Ќав≥ть €кщо це €кась незначна сфера.

«гадайте знайомих вам людей похилого в≥ку. “≥, хто маЇ €ку-небудь приЇмну дл€ душ≥ д≥€льн≥сть, в≥дчувають набагато б≥льше активност≥, н≥ж т≥, кому немаЇ чим зайн€тис€. —аме в≥дсутн≥сть д≥€льност≥ ≥ викликаЇ стражданн€ в л≥тньому в≥ц≥. Ќапевно, ви пом≥чали, що багато 40-р≥чних людей вже в≥дчувають себе людьми похилого в≥ку, а ≥нш≥ залишаютьс€ бадьорими та молодими нав≥ть у с≥мдес€т.

“ри людських в≥ки

якщо ви подумали про юнацтво, зр≥л≥сть ≥ стар≥сть, то дуже помил€Їтес€. ¬ д≥йсност≥ Ї в≥к, обчислюваний в роках, €кому надають набагато б≥льше значенн€, н≥ж Ї насправд≥. ƒал≥ йде «т≥лесний» в≥к, €кий може зовс≥м не в≥дпов≥дати середньо ф≥зичному стану даного в≥ку. јле Ї ще й Ђрозумовийї в≥к, найб≥льш важливий серед ≥нших.

Ѕагато л≥тн≥х людей по ф≥зичн≥й активност≥ ≥ €сност≥ розуму перевершують 25-р≥чних. «устр≥чаютьс€ Ђстар≥ї, чи€ енерг≥€ ≥ розумова активн≥сть значно перевищують ≥нтелектуальн≥ та ф≥зичн≥ зд≥бност≥ молодих людей. Ќа жаль, старост≥ уникнути ще н≥кому не вдалос€. ћаЇ значенн€ тип оч≥кваноњ нами старост≥. ћи сам≥ вибираЇмо цей тип ≥ створюЇмо його дл€ себе. јле робл€ть це лише де€к≥.

Ѕ≥льш≥сть людей п≥дходить до старост≥, взагал≥-то, €к ≥ до всього житт€ в ц≥лому, самим стих≥йним чином. Ѕагатьох людей середнього в≥ку долають занепокоЇнн€ про п≥дступну стар≥сть, але найчаст≥ше ц≥ надуман≥ у€ви безп≥дставн≥ ≥ не мають н≥чого сп≥льного з в≥ком €к таким. Ћюдина повинна сама скласти схему старост≥.

«авжди пам'€тайте, що найб≥льш≥ стражданн€ в старост≥ у людей викликаЇ в≥дсутн≥сть д≥€льност≥. якщо зараз ви не розвиваЇте своњ ≥нтереси поза роботою ≥ поза с≥мЇю, то в старост≥ вам доведетьс€ несолодко. ј €кщо ви плануЇте щасливу стар≥сть, то думати про це треба вже в юност≥.  оли ще насолодитис€ улюбленою справою, €к не в трет≥й пер≥од житт€, коли Ї багато в≥льного часу ≥ немаЇ так багато зобов'€зань перед с≥м'Їю, €к в молодост≥? ЂЌ≥чого не робити Ч це нещаст€ людей похилого в≥куї, Ч писав 82-р≥чний ¬≥ктор √юго.

ѕроф≥лактика старост≥ з точки зору ф≥з≥олог≥њ

ўе √≥ппократ вважав, що в основ≥ проф≥лактики старост≥ лежить пом≥рн≥сть у всьому. ћаЇтьс€ на уваз≥ те, що к≥льк≥сть њж≥, що вживаЇтьс€, не повинна бути надм≥рною, адже повнота стаЇ причиною багатьох захворювань ≥ вкорочуЇ житт€. “е ж саме в≥дноситьс€ до ф≥зичних навантажень або прац≥. ѕри цьому прац€ повинна бути обов'€зково нац≥леною на добр≥ справи. “акож велике значенн€ мають перерви в прац≥ у вигл€д≥ пасивного або активного в≥дпочинку.

ѕри з≥ставленн≥ житт€ ≥ смерт≥ самих р≥зних людей вчен≥ прийшли до висновку, що все житт€ людини, вс€ њњ повед≥нка ≥ нав≥ть стар≥нн€ визначаЇтьс€ ≥нтелектом, а €кщо конкретн≥ше, то центральною нервовою системою. „им б≥льш розвинений мозок людини, чим злагоджен≥ше прот≥кають внутр≥шн≥ процеси орган≥зму, тим довше збер≥гаЇтьс€ гармон≥€, закладена самою природою в ≥снуванн€ людини.†