Ђ—ерце, тоб≥ так хочетьс€ спокоюї
Ђ—ерце, тоб≥ так хочетьс€ спокоюї
 Ђ—ерце, тоб≥ так хочетьс€ спокоюї

¬се б≥льш очевидним стаЇ той факт, що наш≥ емоц≥њ безпосередньо позначаютьс€ на нашому здоров'њ, зокрема на робот≥ серц€. ѕри цьому позитивн≥ емоц≥њ допомагаю протисто€ти труднощам, полегшують одужанн€. Ќегативн≥ емоц≥њ можуть зробити людину беззахисною перед життЇвими проблемами.

¬же давно люд€м в≥домо, що смуток, туга, занепокоЇнн€ та ≥нш≥ негативн≥ емоц≥њ впливають на здоров'€ серц€, шк≥ри, робл€ть орган≥зм б≥льш сприйн€тливим до ≥нфекц≥й. ¬ ход≥ численних досл≥джень вчен≥ встановили, що стреси, втрата близьких, серйозн≥ зм≥ни в житт≥ людей, економ≥чн≥ проблеми можуть стати причиною серцевих напад≥в, зб≥льшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

ўо собою €вл€Ї людське серце? якщо в≥дпов≥сти з медичноњ точки зору, то можна сказати, що серце — це м'€з, що складаЇтьс€ з камер ≥ клапан≥в, €кий качаЇ кров, збагачуючи њњ киснем. јле в звичайному розум≥нн≥ серце €вл€Ї собою щось б≥льш складне.

Ќаше серце завмираЇ, коли ми любимо. ¬оно стискаЇтьс€ в≥д болю, коли ми страждаЇмо. —ерце з силою б'Їтьс€, коли ми хвилюЇмос€. Ћ≥кар≥ точно скажуть, що це невралг≥€, але звичайн≥ люди, погодившись з л≥кар€ми, присво€ть вс≥ ц≥ €кост≥ саме серцю. Ќе секрет, що хворим ≥з серцевими захворюванн€ми категорично заборонено хвилюватис€, так €к це може привести до затримки одужанн€, ускладненн€ ≥ нав≥ть до летального результату.

≈моц≥њ ≥ серцева д≥€льн≥сть дивним чином взаЇмопов'€зан≥ м≥ж собою. ћожливо, саме з цього ми таке значенн€ надаЇмо нашому серцю, не визнаючи його т≥льки €к м'€з, а посел€ючи туди нашу душу. Ќаш емоц≥йний фон безпосередньо позначаЇтьс€ на робот≥ серц€, а €к часто ми «слухаЇмо серце», щоб зрозум≥ти, що говорить нам наша ≥нтуњц≥€.

як в≥домо, п≥д час стресових ситуац≥й орган≥зм людини виробл€Ї велику к≥льк≥сть гормон≥в стресу Ч кортизолу, адренал≥ну, €к≥ здатн≥ викликати р≥зноман≥тн≥ реакц≥њ Ч п≥двищенн€ артер≥ального тиску, зб≥льшенн€ частоти серцевих скорочень, зм≥ну згортанн€ кров≥ ≥ т.д. ¬с≥ ц≥ зм≥ни, €кщо вони в≥дбуваютьс€ прот€гом тривалого часу, можуть стати причиною захворювань.

≈моц≥йне напруженн€ супроводжуЇтьс€ суттЇвими зм≥нами функц≥й р€ду орган≥в ≥ систем. ÷е можна пор≥вн€ти з пожежею, €ка моментально охоплюЇ наш орган≥зм. «м≥ни можуть бути наст≥льки ≥нтенсивними, що нагадують справжню Ђвегетативну бурюї. ¬иникл≥ емоц≥њ вт€гують в посилену д≥€льн≥сть лише т≥ органи, €к≥ т≥сно взаЇмод≥ють з навколишн≥м середовищем. ѕерш за все, виникаЇ р≥зке збудженн€ симпатичноњ системи, в кров надходить величезна к≥льк≥сть адренал≥ну, значно зростаЇ робота серц€ ≥ п≥двищуЇтьс€ артер≥альний тиск, розширюютьс€ бронхи, зростаЇ газообм≥н, посилюютьс€ енергетичн≥ процеси.

¬чен≥ з н≥дерландського ≤нституту ѕсих≥чного здоров'€ провели досл≥дженн€, в ход≥ €ких п≥дтвердилас€ класична теор≥€ про те, що стан духу пов'€заний з≥ станом т≥ла. як ви€вилос€, чолов≥ки з б≥льш оптим≥стичним складом характеру менше схильн≥ до ризику серцево-судинних захворювань, на в≥дм≥ну в≥д песим≥ст≥в, у €ких ймов≥рн≥сть серцевого нападу в два рази б≥льше.

ўе одне важливе спостереженн€ кард≥олог≥в Ч у б≥льш щасливих людей нижчий р≥вень ф≥бриногену Ч речовини, що бере участь в згортанн€ кров≥ ≥ зб≥льшуЇ ймов≥рн≥сть тромбу та ≥нфаркту м≥окарда.¬ ≥нших експериментах вдалос€ встановити, що використанн€ при вираженн≥ емоц≥й м≥м≥ки обличч€ знижуЇ негативн≥ впливи стресу: у них не п≥д≥ймаЇтьс€ так артер≥альний тиск, не викидаЇтьс€ так багато гормон≥в стресу в кров, на в≥дм≥ну в≥д тих, хто в моменти стресу намагаЇтьс€ залишатис€ спок≥йним ≥ незворушним.

 ард≥ологи впевнен≥, що л≥куванн€ серцевих хворих маЇ обов'€зково проводитис€ з урахуванн€м аспект≥в психолог≥њ Ч њх способу реагуванн€ на хворобу, а також особист≥сних особливостей.

™ думка, що п≥сл€ пересадки серц€ люди особливо ц≥кавл€тьс€ житт€м свого донора, а ≥нод≥ нав≥ть звички переймають. —ьогодн≥ немаЇ точного по€сненн€ цього €вища, але ≥снуЇ багато г≥потез ≥ припущень. јле багатьох ц≥кавить в≥дпов≥дь на це питанн€. ўо ж таке наше серце? ÷е повноц≥нний орган, без €кого неможливе житт€ людського орган≥зму. ≤ без емоц≥й людина теж не може повноц≥нно жити. ћи повинн≥ берегти наше серце Ч воно наш в≥рний пом≥чник, п≥дказуЇ ≥ остер≥гаЇ. јле ми повинн≥ навчитис€ його чути...†