ѕроблема лоскоту
ѕроблема лоскоту

як правило, слово «лоск≥т» асоц≥юЇтьс€ у нас з≥ см≥хом ≥ веселощами. јле чим супроводжуЇтьс€ такий см≥х? «ахисними рухами рук, н≥г, бажанн€м позбутис€ в≥д рук, €к≥ лоскочуть. якщо лоскотанн€ тривале, то зак≥нчитис€ воно може сльозами й ≥стерикою.

¬чен≥ прот€гом тривалого часу вивчали природу лоскоту ≥ прийшли до невт≥шних висновк≥в.  ал≥форн≥йськ≥ медики довели, що судомн≥ посмикуванн€, €кими супроводжуЇтьс€ лоск≥т, не мають н≥чого сп≥льного з веселощами. «вуки, схож≥ на см≥х, €к≥ видаЇ людина п≥д час лоскоту, н≥€к не св≥дченн€ задоволенн€, а, навпаки, людина мимовол≥ таким чином показуЇ, що даний тип впливу њй неприЇмний. ” —ередньов≥чч≥ римл€ни використовували лоск≥т €к тортури до п≥дозрюваних у злочин≥.

ѕрирода лоскоту

Ќав≥що людин≥ лоск≥т ≥ чому вона так на нењ реагуЇ?

¬ ход≥ експеримент≥в вчен≥ встановили, що лоск≥т супроводжуЇтьс€ звуженн€м кровоносних судин шк≥ри ≥ розширенн€м судин, €к≥ доставл€ють кров у головний мозок. ѕри цьому п≥двищуЇтьс€ частота серцебитт€, розширюютьс€ з≥ниц≥ ≥ нав≥ть сам≥ др≥бн≥ волоски на т≥л≥ стають дибки. ¬с≥ ц≥ симптоми говор€ть про порушенн€ симпатичного в≥дд≥лу нервовоњ системи, €кий в≥дпов≥даЇ за злагоджену роботу внутр≥шн≥х орган≥в, пристосуванн≥ орган≥зму до умов середовища. –обота симпатичноњ системи актив≥зуЇтьс€ в надзвичайних ситуац≥€х, коли орган≥зму необх≥дна моб≥л≥зац≥€ вс≥х внутр≥шн≥х резерв≥в.

јле чому легке лоскотанн€ може змусити орган≥зм актив≥зувати вс≥ сили симпатичноњ системи? —права в тому, що п≥д час лоскоту в кожному з нас говорить дикий далекий предок, €кий кожен дотик сприймав €к потенц≥йну небезпеку. …ого орган≥зм рефлекторно налаштовувавс€ до оборони. Ўерсть ставала дибки (у наших предк≥в була досить густа рослинн≥сть), звужувалис€ кровоносн≥ судини шк≥ри, а до скелетних м'€з≥в посилювавс€ приплив кров≥. —аме в такому стан≥ орган≥зм здатний був миттЇво т≥кати або битис€.

« тих п≥р пройшли тис€чол≥тт€, за нами не полюють шаблезуб≥ тигри, але найменший дотик до пальц≥в викликаЇ бурхливе збудженн€ симпатичноњ нервовоњ системи. ќсобливо лоск≥тно нам в тих м≥сц€х, де розташован≥ особливо чутлив≥ м≥сц€: на живот≥, в район≥ тал≥њ, де розташован≥ важлив≥ органи, в пахвових западинах ≥ на ступн€х. ¬чен≥ до цих п≥р не можуть зрозум≥ти, чому цей рефлекс не зник в ход≥ еволюц≥њ.

Ќе т≥льки людина, але нав≥ть шимпанзе ≥ щури бо€тьс€ лоскоту, хоча так ≥ не €сно, чому. ўе „арльз ƒарв≥н припустив, що лоск≥т зм≥цнюЇ соц≥альн≥ зв'€зки. Ќаприклад, батьки, граючи з≥ своЇю дитиною, часто робл€ть њй Ђкозуї, лоскочучи розчеп≥реними пальц€ми. ћалюк регоче ≥ нам теж весело. ” ц≥й гр≥ Ї позитивний момент: у дитини закладаютьс€ основи позитивного соц≥ального сп≥лкуванн€. √оловне в так≥ моменти не перестаратис€, щоб гра дл€ малюка не перетворилас€ на тортури.

Ћ≥куванн€ лоскотом

јльтернативна медицина в наш≥ дн≥ пропонуЇ найнеймов≥рн≥ш≥ методи л≥куванн€, одним з них Ї л≥куванн€ лоскотом. Ћоскототерап≥€ (т≥кл≥нг) рекомендуЇтьс€ при де€ких видах психолог≥чних та невролог≥чних захворювань, при цьому використовувати даний метод необх≥дно з великою обережн≥стю, щоб в≥н не прив≥в до негативних насл≥дк≥в.

Ќа даний момент немаЇ наукових п≥дтверджень про шкоду або користь лоскоту. ќднак люди, €к≥ регул€рно п≥ддаютьс€ профес≥йному лоскотанню, позитивно в≥дгукуютьс€ про процедуру, нав≥ть €кщо ран≥ше вони не в≥дчували под≥бноњ пристраст≥. Ћ≥кар≥ рекомендують використовувати правильний лоск≥т при легких стресах, але т≥льки п≥сл€ того, €к була пройдена консультац≥€ л≥кар€.

ѕри тривалих сеансах лоскототерап≥≥ спалюЇтьс€ ст≥льки ж калор≥й, що ≥ при заб≥гу на 100 м. ѕовноц≥нний сеанс т≥кл≥нга можна пор≥вн€ти з емоц≥йно-ф≥зичною розминкою, €ка дос€гаЇтьс€ см≥хом, дихальними вправами ≥ легким ф≥зичним навантаженн€м.

ƒо сих п≥р Ї загадкою, чому ми не можемо лоскотати сам≥ себе, тобто ми в≥дчуваЇмо сам лоск≥т, але см≥х при цьому не викликаЇтьс€. « метою вивченн€ цього питанн€ був застосований томограф, €кий показав, що реакц≥ю блокуЇ мозочок, що анал≥зуЇ в≥дчутт€ на пальц€х, д≥€х рук, в≥дчутт€ т≥ла, управл€Ї нервовими зак≥нченн€ми.†