Ќебезпека почутт€ страху дл€ нашого здоров'€
Ќебезпека почутт€ страху дл€ нашого здоров'€
 Ќебезпека почутт€ страху дл€ нашого здоров'€

—ьогодн≥ актуально говорити про те, що негативн≥ емоц≥њ впливають на здоров'€ людини. ќдн≥Їю з таких емоц≥й Ї страх, але, €к не дивно, медики не вважають його шк≥дливим дл€ здоров'€. —трах — природна емоц≥€ людини, передбачена природою €к захисна реакц≥€, момент моб≥л≥зац≥њ ресурс≥в орган≥зму дл€ захисту.

∆одна людина не в≥льна в≥д почутт€ страху, просто хтось в≥дчуваЇ його в б≥льш≥й м≥р≥, хтось Ч в менш≥й. “ака в≥дм≥нн≥сть залежить в≥д природжених рис особистост≥ та њх впливу на ступ≥нь нашоњ ст≥йкост≥ до страх≥в ≥ вм≥нн€ з ними справл€тис€.

”с≥х людей можна розбити на категор≥њ залежно в≥д того, в €кому вигл€д≥ вони звикли в≥дчувати страх. “ак, Ї люди, €к≥ пост≥йно про щось турбуютьс€, п≥дтримуючи в соб≥ почутт€ тривоги. ≤нш≥ вигл€дають зовн≥ спок≥йно, робл€чи вигл€д, що њх н≥чого не турбуЇ, але насправд≥ њх страхи п≥дступно ≥ непом≥тно поглинають њх ц≥лком ≥ повн≥стю, породжуючи нов≥ страхи. ™ й так≥, €к≥ кажуть, що н≥чого не бо€тьс€, що њм все по плечу, ≥ нав≥ть страхи њх не л€кають, вони намагаютьс€ роз≥братис€ в них, сприймаючи даний спос≥б €к шл€х до свободи, спос≥б довести соб≥ ≥ оточуючим, €к сильно вони стараютьс€, що взагал≥-то вже Ї страхом. јле Ї люди просто парал≥зован≥ страхом, €к≥ бо€тьс€ всього: виходити на вулицю з настанн€м темр€ви, бо€тис€ втратити роботу, бо€тис€, що у них немаЇ часу або грошей, що њх н≥хто не любить або що вони захвор≥ють. √оловна небезпека дл€ таких людей те, що страх маЇ властив≥сть збуватис€, €к прогноз.

≤снуЇ ш≥сть основних страх≥в, €к≥ в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ в≥дчуваЇ кожна людина:

1. —трах виживанн€.
2. —трах нев≥домого.
3. —трах бути покинутим.
4. —трах зради.
5. —трах бути в≥дкинутим.
6. —трах смерт≥.

÷≥каво, що в кожному з цих страх≥в криЇтьс€ безл≥ч ≥нших сумн≥в≥в, з €кими ми стикаЇмос€. “ак, страх зм≥н, €к основа страху нев≥домого, переживанн€ за ф≥нансов≥ втрати, бере початок у страху виживанн€, а бо€знь самотност≥ гн≥здитьс€ в страху бути покинутим. якщо людина тривожитьс€ про здоров'€, то в к≥нцевому п≥дсумку њњ турбуЇ страх смерт≥. ѕро€в недов≥ри до вс≥х в≥дноситьс€ до страху зради. “обто все, чого ми в житт≥ боњмос€, можна по€снити к≥лькома моментами.

ћедики ≥ психологи встановили, що кожен з шести вид≥в страху про€вл€Їтьс€ в певному м≥сц≥ хребта ≥ впливаЇ на певн≥ нервов≥ стовбури, що проход€ть по т≥лу ≥ спинному мозку. ¬иходить, коли ми в≥дчуваЇмо один з шести вид≥в страху, це обов'€зково в≥дображаЇтьс€ на нашому самопочутт≥ та стан≥ хребта.

ѕрирода почутт€ страху

¬≥дчуваючи страх, наш орган≥зм реагуЇ на це зм≥нами в р≥зних органах: серц≥, надниркових залозах, селез≥нц≥, репродуктивних органах. ¬насл≥док страху в т≥л≥ п≥двищуЇтьс€ р≥вень кортизолу Ч гормону, що впливаЇ на роботу ≥мунноњ системи. “ак≥ зм≥ни ведуть до в≥дкритост≥ ≥мун≥тету: в≥н б≥льш схильний до в≥русних ≥ бактер≥альних ≥нфекц≥й, онкозахворювань, ауто≥мунних розлад≥в, синдрому хрон≥чноњ втоми, гастриту, астми, д≥абету та ≥н ѕеребуваючи пост≥йно в стан≥ неспокою, орган≥зм стаЇ схильний до п≥двищенн€ артер≥ального тиску ≥ хрон≥чного запаленн€ ст≥нок судин, зб≥льшуЇтьс€ ймов≥рн≥сть серцевоњ недостатност≥.

« психолог≥чноњ точки зору, страх стаЇ джерелом фоб≥й, невроз≥в, залежностей, пасивно-агресивного стану. Ќа сьогодн≥шн≥й день розлади, викликан≥ почутт€м страху, Ї досить актуальною проблемою.

ћедстатистика стверджуЇ, що з числа вс≥х звернень до психолога, одна третина пов'€зана з почутт€м тривоги ≥ страху. —трах так само Ї причиною 50% ус≥х звернень до гастроентеролога та невролога, 20% звернень до кард≥олога.

« причини того, що б≥льша частина населенн€ живе в умовах екстремальноњ ситуац≥њ, виробленн€ почутт€ страху при цьому Ч ц≥лком нормальна реакц≥€. јле Ї патолог≥чна тривога, дл€ €коњ немаЇ €кихось особливих причин, вона не викликана будь-€кою неадекватною ситуац≥Їю, що порушуЇ ритм нашого житт€.

√оловне, що треба пам'€тати стосовно емоц≥њ страху Ч дл€ орган≥зму вона не проходить непом≥ченою. ≤ нав≥ть найменше передчутт€ поганого здатне викликати ф≥зичн≥ насл≥дки страху, а коли екстремальна ситуац≥€ настаЇ, т≥ло вже ослабле, не готове пережити стрес. якщо орган≥зм в≥дчуваЇ хрон≥чний страх, то в≥н уже не готовий оборон€тис€ в д≥йсно необх≥дноњ ситуац≥њ.  оли ж страх виникаЇ раптово, спрацьовуЇ механ≥зм «битис€ або втекти», насичуючи орган≥зм х≥м≥чними речовинами. ” такому випадку в≥д сильного перел€ку може нав≥ть статис€ серцевий напад.