ƒ≥агностика по н≥гт€х
 ƒ≥агностика по н≥гт€х

ƒосв≥дчен≥ л≥кар≥ завжди можуть сказати про стан здоров'€ людини за зовн≥шн≥ми ознаками: кол≥р шк≥ри, губ, очей. ™ фах≥вц≥, €к≥ розкажуть про на€вн≥ захворюванн€х, лише дивл€чись на н≥гт≥ пац≥Їнта.

„асто незвичайн≥й форм≥, кольору, товщин≥ н≥гт≥в мало хто надаЇ значенн€. ¬ той же час це може бути ознаками р≥зних патолог≥чних процес≥в, що в≥дбуваютьс€ в орган≥зм≥.

як вигл€дають здоров≥ н≥гт≥? ” здоровоњ людини н≥гт≥ рожевого в≥дт≥нку, блискуч≥, гладк≥ ≥ повн≥стю в≥дпов≥дають форм≥ пальц€. Ќа н≥гт€х великого ≥ вказ≥вного пальц≥в Ї св≥тл≥ нап≥вкругл≥ утворенн€ - н≥гтьов≥ луночки. ” здорових л≥тн≥х людей ≥нод≥ можуть з'€вл€тис€ в н≥гтьов≥й пластинц≥ поздовжн≥ борозни або смуги.

“овщина здорового н≥гт€ Ч 0,3 мм, ширина Ч 10Ц17 мм, а довжина Ч в середньому 10Ц15 мм. Ўвидк≥сть росту н≥гт€ Ч 0,1 мм на добу, а в≥дновитис€ повн≥стю в≥д корен€ до в≥льного краю н≥готь може за 170 дн≥в.

Ќ≥гт≥ молодих людей ростуть швидше, н≥ж у л≥тн≥х, у чолов≥к≥в швидше, н≥ж у ж≥нок, вл≥тку швидше, н≥ж узимку. ј ось у людей, €к≥ страждають такими захворюванн€ми шк≥ри €к лускатий лишай ≥ нейродерм≥т, зростанн€ н≥гт≥в спов≥льнюЇтьс€. ѕом≥чено фах≥вц€ми, що пов≥льн≥ше ростуть н≥гт≥ ≥ при внутр≥шн≥х захворюванн€х, кр≥м того, при цьому можуть виникати патолог≥чн≥ зм≥ни н≥гт≥в.

™диний нюанс Ч встановити причину таких патолог≥й не завжди просто, тому що ураженн€ н≥гт≥в при шк≥рних захворюванн€х ≥ при захворюванн€х внутр≥шн≥х орган≥в бувають надто схожими. “ак, в≥дшаруванн€ н≥гтьовоњ пластини або розщепленн€, по€ва р≥зних точок ≥ борозенок можуть бути про€вами запальних та ≥нфекц≥йних захворювань, бути результатом отруЇнн€, г≥пов≥там≥нозу ≥ порушенн€м функц≥њ внутр≥шньоњ секрец≥њ.

–азом з тим так≥ ж ознаки характерн≥ ≥ дл€ псор≥азу. ” цьому випадку нер≥дко н≥готь повн≥стю в≥дшаровуЇтьс€ в≥д свого ложа ≥ в≥дпадаЇ, а на його м≥сц≥ росте новий. Ќ≥гт≥ хворих лускатим лишаЇм (псор≥аз) або екземою поступово зм≥нюють кол≥р, товщають ≥ тверднуть. ќднак те ж саме в≥дбуваЇтьс€ ≥ при грибкових захворюванн€х.

“ак само н≥готь може зм≥нити кол≥р (дисхром≥€) з найр≥зноман≥тн≥ших причин. Ќаприклад, у хворих на цукровий д≥абет, €к≥ страждають на хворобу јдд≥сона, п≥д час ваг≥тност≥, п≥сл€ складних операц≥й, при нестач≥ зал≥за в кров≥, при серцево-судинних захворюванн€х ≥ хвор≥й печ≥нц≥ н≥готь може пом≥н€ти кол≥р. якщо у людини н≥готь маЇ синюватий в≥дт≥нок, то це може св≥дчити про порушенн€ в робот≥ серц€. ѕеч≥нков≥ захворюванн€ дають жовтий окрас н≥гтьовоњ пластини. ∆овтуватий в≥дт≥нок з одночасним потоншенн€м також дають астма, туберкульоз або хрон≥чний бронх≥т. –ожевий об≥док по краю н≥гт€ св≥дчить про на€вн≥сть цирозу печ≥нки.

” той же час р≥зн≥ б≥л≥ пл€ми ≥ смуги, €к≥ з'€вл€ютьс€ на н≥гт≥, не повинн≥ бути приводом дл€ хвилювань: Ђцв≥тутьї н≥гт≥ в≥д вс≥л€ких м≥сцевих травм типу удар≥в або необережного поводженн€ з ман≥кюрними приладами. јле Ї б≥л≥ поперечн≥ смужки, €к≥ можуть означати поб≥чн≥ д≥њ медикамент≥в, ендокринн≥ розлади, на€вн≥сть ≥нфекц≥й, пухлинн≥ захворюванн€, проблеми з серцем або нирками.

—в≥дченн€м тих чи ≥нших захворювань Ї зм≥на форми та розм≥ру н≥гт≥в. «легка ув≥гнут≥ н≥гт≥ з п≥дн€тими кра€ми сигнал≥зують про нестачу зал≥за в кров≥ (анем≥ю), знову ж таки про серцевих захворюванн€х, виснаженн≥. ѕри хрон≥чн≥й пневмон≥њ, емф≥земи н≥гт≥ набувають форму годинного скла Ч к≥нцев≥ фаланги пальц≥в товщають ≥ закруглюютьс€, а центральна частина р≥зко вигинаЇтьс€ (Ђбарабанн≥ паличкиї).

Ќайб≥льш небезпечним захворюванн€м н≥гт≥в Ї зло€к≥сна п≥гментна пухлина Ч меланома, €ка про€вл€Їтьс€ чорною точкою на н≥гт≥. ѕри цьому хворий може ≥гнорувати хворобу, думаючи, що це насл≥док удару або крововилив п≥д н≥гтем. « такою патолог≥Їю необх≥дна негайна консультац≥€ л≥кар€ або дерматолога дл€ проведенн€ д≥агностичного досл≥дженн€.

Ќа жаль, багато людей з €вними патолог≥€ми н≥гт≥в вважають себе абсолютно здоровими, чим дають на€вними захворюванн€м шанс на розвиток. ’оча незначн≥ пошкодженн€ н≥гт€ можуть бути ≥ у здорових людей. ” будь-€кому випадку, краще не в≥дкладати в≥зит до л≥кар€ ≥ дати можлив≥сть медикам роз≥братис€ в стан≥ вашого орган≥зму. ѕам'€тайте: краще попередити, н≥ж пропустити!


13.05.2013