¬роджений порок серц€
 ¬роджений порок серц€

«доров'€ людини €к крихкий сосуд, €кий пост≥йно треба обер≥гати. Ќа жаль, Ї люди, €к≥ вже приход€ть у цей св≥т ≥з серйозними захворюванн€ми, а це вимагаЇ ще б≥льш ретельного ставленн€ до себе, певного способу житт€. —еред вс≥х вроджених захворювань найб≥льш поширеним Ї порок серц€.

” норм≥ серце людини — це невпинно працюючий потужний м'€зовий насос. ¬роджен≥ пороки серц€ - це анатом≥чн≥ дефекти серц€, €к≥ виникають внутр≥шньоутробно, його клапан≥в, ст≥нок, перегородок, судин, €к≥ порушують кровооб≥г всередин≥ нього. ¬роджен≥ пороки серц€ розвиваютьс€ в пер≥од в≥д другого до восьмого тижн€ ваг≥тност≥. «а статистикою 5–8 новонароджених з 1000 мають вроджен≥ пороки серц€.

ѕричини вроджених порок≥в серц€

ƒо цих п≥р наука не вивчила до к≥нц€ причини вроджених захворювань серцево-судинноњ системи. ќднак, за спостереженн€ми, при на€вност≥ в с≥м'њ одн≥Їњ дитини з пороком серц€ зростаЇ ризик розвитку хвороби у другоњ. ѕриблизно 7Ц12% вроджених порок≥в серц€ передаютьс€ по спадковост≥.

Ќайчаст≥ше вроджен≥ пороки серц€ викликаютьс€ неспри€тливими впливами чинник≥в зовн≥шнього середовища: вплив на орган≥зм майбутньоњ матер≥ рад≥ац≥њ, зайве вживанн€ алкоголю ≥ заборонених наркотик≥в, де€ких л≥карських засоб≥в, в≥русн≥ та ≥нфекц≥йн≥ захворюванн€, перенесен≥ ж≥нкою в першому триместр≥ (грип, краснуха, гепатит ¬).  р≥м того, хвороба може бути закладена на генетичному р≥вн≥, наприклад, при синдром≥ ƒауна. ’вор≥ на д≥абет матер≥ також вход€ть до групи ризику ж≥нок, у €ких п≥двищуЇтьс€ шанс народженн€ дитини з пороком серц€.

«г≥дно з останн≥ми досл≥дженн€ми, у ж≥нок, що страждають ожир≥нн€м, ≥ надм≥рною вагою, на 36% п≥двищуЇтьс€ ризик народженн€ дитини з пороком серц€. «б≥льшуЇтьс€ шанс народженн€ дитини з пороком серц€ у ж≥нок старше 35 рок≥в. ¬ останн≥ роки доведена ≥ роль здоров'€ батька.

ќзнаки вроджених порок≥в серц€

„им ран≥ше поставлений д≥агноз «вроджений порок серц€», тим б≥льше шанс≥в налагодити роботу серцево-судинноњ системи. ќзнаки, за €кими л≥кар може визначити вроджений порок серц€, так≥:

  • синюшн≥сть шк≥рних покрив≥в немовл€ти п≥сл€ народженн€, синюшн≥сть може про€вл€тис€ при годуванн≥ або крику дитини при так званих син≥х пороках,†
  • збл≥дненн€ шк≥ри ≥ похолоданн€ к≥нц≥вок при б≥лих пороках,†
  • при обстеженн≥ ≥ прослуховуванн≥ л≥кар ви€вл€Ї шуми у дитини в серце, хоча вони не завжди Ї ознакою пороку, але при на€вност≥ шум≥в сл≥д б≥льш уважно поставитис€ до подальшого обстеженн€,†
  • неспри€тлива ситуац≥€, коли ви€вл€ють у дитини ознаки серцевоњ недостатност≥,†
  • на€вн≥сть зм≥н при електрокард≥ограм≥, рентген≥вських зн≥мках, ехокард≥ограма,†
  • у маленьких д≥тей першими ознаками хвороби Ї в≥дмова в≥д њж≥,†
  • також вже загальнов≥домими ознаками пороку Ї задишка, висока частота серцебитт€, упов≥льненн€ або незначна к≥льк≥сть сеч≥, зб≥льшенн€ печ≥нки.

Ћ≥куванн€ вроджених порок≥в серц€

Ќа сьогодн≥шн≥й день в ”крањн≥ ≥снуЇ ÷ентр дит€чоњ кард≥олог≥њ та кард≥ох≥рург≥њ у  иЇв≥, де усп≥шно провод€ть л≥куванн€ вроджених порок≥в серц€ у д≥тей. ÷е Їдина кл≥н≥ка в крањн≥, де можна провести д≥агностику будь-€кого типу пороку серц€, вил≥кувати ≥ вр€тувати житт€ малюков≥. Ћ≥куванн€ в ц≥й кл≥н≥ц≥ доступно вс≥м, так €к воно безкоштовне.

¬иб≥р методу л≥куванн€ залежить в≥д складност≥ порушенн€ д≥€льност≥ серц€. ЅуваЇ, що вистачаЇ медикаментозного л≥куванн€, але в багатьох випадках потр≥бна операц≥€. ƒе€ким пац≥Їнтам доводитьс€ ≥ п≥сл€ операц≥њ п≥дтримувати роботу серц€ медикаментами.

≤снуЇ думка, що дитина з в≥ком може перерости порок серц€. “аке можливо при дефект≥ м≥жшлуночковоњ перегородки. јле це не даЇ право батькам чекати, коли порок пройде сам собою. ” будь-€кому випадку необх≥дно регул€рне спостереженн€ у л≥кар€.

ѕ≥сл€ проведеноњ радикально операц≥њ, б≥льш≥сть хворих, €к≥ перенесли њњ, можуть вести повноц≥нне житт€. “обто це можливо, коли повн≥стю в≥дновлено здорове серце. ™дина рекомендац≥€ Ч розд≥л€ти спорт ≥ ф≥зкультуру. ” спорт≥ не об≥йтис€ без великих ф≥зичних навантажень, €к≥ нер≥дко призвод€ть до р≥зних хвороб, нав≥ть у профес≥йних спортсмен≥в. ј от пом≥рн≥ ф≥зичн≥ навантаженн€ нав≥ть корисн≥.