® Центрмед
Центр сімейної медицини

(03849) 3-10-98, 3-99-69. Драгоманова, 14а. Кам’янець-Подільський контакти


В нас найсучасніше обладнання
Проводимо навчання з гірудотерапії

 

Жувальна гумка вже давно стала невід'ємною частиною життя людини. Не дає про неї забути і телевізійна реклама, яка рада нагадати, що жуйка зменшує ризик виникнення карієсу. Якими ще «здібностями» володіє жуйка, спробуємо розібратися в цій статті.

Історія жуйки йде корінням ще у Давню Грецію, тоді грекам подобалося жувати смолу дерева Мастики, що росте в Греції та Туреччині. Вже тоді вони зрозуміли, що мастика, так вони і називали жуйку, очищує зуби і освіжає подих. Любили жувати застиглий сік дерев і індіанці Майя, 1000 років тому вони використовували сік дерева Саподили, а індіанці Латинської Америки жували застиглий сік хвойних дерев. Пізніше білі поселенці перейняли у аборигенів цю звичку, але вдосконалили жувальну гумку, змішавши смолу хвойних дерев з бджолиним воском. Що стосується першої комерційної жувальної гумки, то вона з'явилася на ринку в 1848 році з легкої руки Джона Б. Курітіса в штаті Мен.

Сьогодні індустрія жувальної гумки є однією з найбільш вигідних, адже більшість людей підсвідомо вбирає в себе рекламні гасла про те, що жуйка - це смачно, корисно і модно. При цьому мало хто дбає про вплив її на організм, а тим часом для багатьох вживання жуйки стало звичкою. Виробники пропонують нам величезний вибір жувальних гумок в яскравих кольорових упаковках, і ми, спокушаючись на швидкий і легкий догляд за ротовою порожниною, готові вживати жуйку, щедро ділячись нею і зі своїми дітьми.

У наші дні вже чимало стали говорити про шкоду, яку здатна нанести жувальна гумка здоров'ю людини, тема правильного використання жуйки стала актуальною та цікавою для досліджень вчених. Деякі країни вважають повальне захоплення населення жуйкою соціальною проблемою, адже люди не зважають ні на місце, ні на час, вони жують її під час розмови, на лекціях в університеті, нехтуючи встановленими естичними нормами. У той же час медики б'ють тривогу, розкриваючи негативні наслідки згубної звички частого використання жуйки. Виявляється, є жувальні гумки, які особливо небезпечні для нашого здоров'я, а особливо для здоров'я дітей. Пояснюється це тим, що до їх складу входять хімічні елементи, властивості яких більшості людей невідомі. Заразлива реклама говорить, що жувальна гумка допоможе поліпшити зубну емаль, відновити кислотно-лужний баланс, усуне зубний камінь та інше. Але чому ж у людей, які часто вживають жуйку, розвиваються хвороби шлунково-кишкового тракту, відбувається механічне пошкодження зубної емалі або випадають пломби? Про це вам не розповість жодна реклама!

Хімічний склад жувальної гумки

З початку історії жувальної гумки її хімічний склад змінювався неодноразово, поки виробники не знайшли «ідеальну формулу», суть якої в тому, що гумова основа становить 20% жуйки, а 60% відводиться цукру. Ще 5% — це добавки, що додають смак, колір і запах. Більшість з цих інгредієнтів є комерційною таємницею, так само як і компоненти кожного окремого аромату і смаку. Виходить, що ми перебуваємо в невіданні того, що вживаємо самі і пропонуємо дітям?

Гумова основа жуйки

Головна родзинка жувальної гумки — її гумова основа. Спочатку передбачалося, що складатиметься така основа повинна з соку каучуконосних дерев, який в процесі обробки кислотою або при випаровуванні стає м'якою і пружною масою. Але подумайте, чи може бути на землі стільки дерев, щоб задовольнити масове виробництво? Виробники знайшли вихід з дефіциту соку каучуконосних дерев і стали замінювати його синтетичної основою.

Існують дитячі жувальні гумки, і їх призначення, здавалося б, має знизити ризик негативного впливу на організм. Але дані Випробувального центру полімерного взуття, медичних і латексних виробів Росії показали, що саме дитячі сорти жуйок найбільш небезпечні. «Шкідливість» гумки можна визначити навіть на смак — вона більш жорстка, швидше втрачає смак і незабаром починає віддавати гіркотою. Такі властивості гумці надає бутадієн-стирольний каучук, що становить її гумову основу. Як правило, цей компонент використовують виробники країн «третього світу», але буває, що і розвинені держави економлять з його допомогою.

Деякі країни заборонили використання бутадієнстирольного каучуку, так як при дослідженнях було встановлено, що стирол, який виділяється ним, викликає подразнення слизових оболонок, провокує головний біль і негативно впливає на нервову систему.

Виробниками гумової основи жувальної гумки найчастіше є ті ж компанії, які займаються постачанням каучуку, а також підприємства, що купують каучук і продають гумову основу або великі компанії, що займаються виробництвом жувальних гумок. Щоб жувальної-механічні властивості жуйки відповідали запитам споживачів, необхідні спеціальні добавки, що зберігають еластичність. В якості таких використовується гліцерин або емульгатори природного походження (лецитин, камедь, можуть додаватися антиоксиданти).

Харчові добавки

Сьогодні вже багатьом відомо про негативний вплив на організм смакових стимуляторів, настільки популярних у виробників продуктів харчування. Якщо говорити про найдорожчі сорти жувальної гумки, то вони відрізняються насиченим смаком і ароматом, а це значить, у них міститься цілий комплекс харчових добавок.

Так, нам всім хочеться, щоб смак жувальної гумки зберігався якомога довше, такі жуйки найбільш улюблені в народі. Але, як вже говорилося вище, смакові фіксатори — комерційна таємниця, відома лише виробникам. Експерти встановили, що смак жувальної гумки із замінником цукру більш тривалий, ніж з натуральним цукром.

Найбільш популярним смаком жувальної гумки вважається, звичайно ж, ментол. Давайте подивимося, що являє собою ментолова жуйка. Ментол володіє чотирма стереоізомерами, кожному з яких властиві форми «–», «+» і «+/–». Головна відмінність стереоізомерів — це смак і запах. Найінтенсивнішим ментоловим або охолоджуючим смаком володіє (–) ментол, який становить 80% ефірного масла м'яти перцевої. Але сучасні технології розробили і синтетичний ментол, часто використовуваний у виробництві. Хоча сьогодні існують дані досліджень, які мають надію, що все ж переважну частину ментолу отримують саме з олії м'яти перцевої. При цьому масло проходить етап охолодження і подальшого центрифугування кристалів.

У сучасних жуйках використовується безліч фруктових ароматизаторів, основні компоненти яких впізнаються і вже відомі. Але споживач вимагає смак, запах і колір повністю ідентичний натуральному або навіть перевищує його. З цією метою багато жуйок доводиться підфарбовувати. Погодьтеся, не може жуйка сіро-білого кольору пахнути полуницею. Усі барвники для гумки повинні бути офіційно дозволені Міжнародним стандартом якості та входити в список перевірених і нешкідливих речовин. Список такий існує, крім того, він постійно доповнюється і перевіряється, з нього можуть виключатися ті компоненти, що показали себе негативно. Так сталося з моноазонафталеном, нафталіновим червоним барвником, відомим під кодом Е-123. Виявляється, його вивели з ужитку через виявлення його мутагенної активності. Але скільки часу він використовувався в жувальній гумці!

Жуйка і здоров'я людини

Що ж відбувається з нашим організмом, коли ми зловживаємо жувальною гумкою? Якщо брати мікробіологічну сторону, то великий вміст цукру робить жуйку абсолютно нешкідливою, бактерії просто не виживають при такій концентрації. Але є ще надмірний вміст калорій, порушений обмін речовин і захворювання зубів — комплект, який викликає систематичне вживання жувальної гумки.

Найбільшим скупченням мікробів на тілі людини є ротова порожнина. Саме мікроби виділяють величезну кількість кислот, що руйнують зуби. «Правильна» жуйка повинна нейтралізувати кислоту, для цього в неї додають карбамід. Купуючи жувальну гумку, звертайте увагу на наявність у ній цукру чи замінника цукру. Якщо до складу входить глюкоза, то всі дисбактеріальні властивості анулюються, адже глюкоза сама сприяє поширенню бактерій.

Незважаючи на те, що головне призначення жувальної гумки — захист зубів, багато з сортів самі є причиною виникнення захворювань ротової порожнини. Якщо уважно вивчити склад жуйки, то ви побачите, що основними її складовими є гліцерин (стабілізатор Е-422), гуміарабік (загусник Е-414), бутілгідрооксіназол (антиоксидант Е-320), лецитини і фосфатиди (емульгатор Е-322). Гліцерин, у великих кількостях всмоктуючись у кров, проявляє токсичні властивості, результатом чого можуть бути такі захворювання крові як гемоліз, гемоглобінурія і навіть метгемоглобінові інфаркти нирок. Концентрація бутілгідрооксіназола підвищує рівень холестерину в крові, а лецитин сприяє сильному слиновиділенню з наступними порушеннями системи травлення. Серйозним змінам при постійному жуванні гумки піддається і склад слини, що загрожує розвитком карієсу, пародонтозу, гінгівіту і т.д.

Ті, хто знайомий з рефлекторними законами Павлова, розуміє, що при тривалому жуванні починається робота секреторного апарату травної системи, тобто слинні залози починають виробляти слину при попаданні в шлунок їжі, виділяється більше шлункового соку, збирається жовч у жовчному міхурі, тобто вся травна система готується до переробки їжі. А їжі немає! При цьому слина нікуди нейтралізуватися не може, і шлунковий сік теж. Такі застійні явища призводять до того, що утворюються камені в жовчному міхурі, гастрити, дуоденіти, холецистити і патології слинних залоз.

Згадаймо про ще один ефект жувальної гумки — проносний. Справа в тому, що більшість жуйок містить сорбіт — замінник цукру. Цей компонент відноситься до спиртів, поліолів, відомі як солодкістю, так і своїми проносними властивостями. Звичайно, хтось може сказати, що для досягнення даного ефекту треба зжувати 30–40 г гумки, але життя показує, що буває досить і 10 г. Підсилює проносну дію ще один компонент — ксиліт. З одного боку він корисний для зубів, але з іншого — він теж представляє групу поліолів і проносить теж ефективно. Висновок такий: всі протикарієсні жувальні гумки здатні стати причиною діареї.

Зауважте, вага однієї пачки гумок 13–15 г, а це означає, що вона може містити 8–10 г проносно-солодких спиртів. Звичайно, не можна стверджувати, що жувальна гумка – оптимальне проносне. Адже спирти, поліоли, працюють як осмотичні засоби, тобто затримують частину рідини у товстому кишечнику. Це призводить до того, що виникають спазми і метеоризм. А людям, які вже страждають гастродуоденітом, колітами взагалі жуйка протипоказана. Особливо шкідливо жувати жуйку натщесерце.

Ще один згубний вплив гумки — вироблення психологічної залежності. Для багатьох любителів «свіжого подиху» жувальна гумка стала справжнім порятунком, адже це швидко і просто допомагає набути впевненості у відсутності неприємного запаху з рота після їжї. Але опитування, проведені в більшості країн, показали, що більшість людей гірше ставляться до тих, хто постійно жує жуйку, у деякого постійно жуюючі взагалі викликають огиду.

Вкрай шкідливо одночасно жувати гумку і затягуватися сигаретою, оскільки жуйка має здатність вбирати канцерогенні речовини, які разом зі слиною попадають у шлунок.

Фахівці Рочестерського університету в ході досліджень прийшли до висновку, що жуйка у формі сигарет виробляє у дітей звичку до куріння. Подібні жуйки подобаються багатьом дітям, тому що у них з'являється відчуття причетності себе до дорослого життя. І якщо дитина часто вживає жувальні гумки, що повністю імітують по дизайну сигарети, то його шанси стати завзятим курцем сильно зростають. Сьогодні у Великобританії, Канаді та Австралії такі жувальні «сигарети» вже заборонені, але в США вони продаються поряд із звичайними жуйками і навіть їх упаковка повністю ідентична упаковці від сигарет.

Показання вживання жуйки

Так невже треба попрощатися з жувальною гумкою, регулярне вживання якої може призвести до небезпечних захворювань, яким потрібне складне лікування?  

Аж ніяк, ні. Насправді жуйка може надати нам послугу, оскільки сприяє виділенню шлункового соку, а також покращує травлення, видаляє залишки їжі з поверхні зубної емалі. Але все це стосується лише перших 5–10 хв. після їжі.



 

Обговорення:

солосоло22.10.2013 в 16:06
це цікавий твір
Відповісти